ШКВАРИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШКВА́РИТИ

що і без прям. дод. Те саме, що сма́жити. Приклади
  • На сковородку [сковорідку] положили [ласуни] Десятків два карасиків живих, Сметанкою як слід пообливали І на жарку їх шкварить прийнялись. (Л. Глібов)
  • В обгорілій хатині приладнались кухарі з куховарством і край яскравого полум'я готують, печуть, на рожні шкварять. (М. Старицький)
  • Це [смерть] навіть краще, ніж би їх, захопивши, мордували нещадно, живцем шкварили б десь під скиртою... (О. Гончар)
  • Сонце піднімалось вдень сливе до середини неба й шкварило нещадимо. (І. Нечуй-Левицький)
  • З весни до пізнього літа шкварила землю засуха. (П. Козланюк)
що, перен., розм. Пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (уживається замість певного дієслова); жарити. Приклади
  • – Гармаші, пильнуй! – командував Шрам .. – Наводь усі влучно на он ту площину, підготуй на зміну набої, і як махну люлькою – шквар! (М. Старицький)
  • [Катерина:] А цей ваш друг музейний добре шкварить на гітарі! (О. Корнійчук)
  • Десь поблизу, неначе вирнувши, сопілка та бубон шкварили метелицю. (Іван Ле)
  • [Дзюба:] Кожний дурень, батька якого та й його самого шкварив батіжжям той скажений цар Павел [Павло]. (І. Кочерга)
  • – Коли що – шквар до нас. (М. Рудь)
  • – Он і до сітки узялися, усю продерли, а тут підеш роя збирати, то та бджола шкварить тебе, шкварить... (Дніпрова Чайка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.