ШИЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ШИ́ТИ

що, чим, на чому і без дод. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). Приклади

У хаті свічка горить. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить. (Марко Вовчок)
Набрала я додому роботи, сиджу та шию. (І. Нечуй-Левицький)
– Нащо ти виключила [приймач]? – спитала Олена, переставши шити на машині. (А. Головко)
Чути, як шиють кулемети, гупають міни, рвуться гранати. (Ю. Яновський)

що. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з'єднуючи його частини нитками. Приклади

Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (прислів'я)
Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний-очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці. (М. Коцюбинський)
Шиє ненька рукавиці сину. (М. Терещенко)
– Що ж думаєте робити? – Поки що візьмусь за батькове ремесло. Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були. (М. Стельмах)

Вишивати, розшивати чим-небудь. Приклади

Мати не знала. Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити – Не те вишиває. (Т. Шевченко)
Настя шила й очей не підводила, їй здавалось, що вона вистеляє тими квітками та рушниками стежку до своєї долі. Вишивала вона червону квітку. (І. Нечуй-Левицький)
Край калини шовком шиє Любая дівчина. (С. Руданський)
[Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила. (Леся Українка)
Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити. (Панас Мирний)

що, розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось. Приклади

– І цей має [гроші], – обізвався один келейник [келійник], – бо часто шив одежу! О, цей любить чепуритись! (І. Нечуй-Левицький)
Шити в ательє.

що, спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Частина тіла людини та більшості тварин, що з'єднує голову з тулубом. Приклади

Лошата підняли голови до хазяїна свого й чекали, напруживши жили на міцних шиях. (М. Коцюбинський)
Лейтенант, помітно посоліднішав. Шию тримав рівно, хрящуватий кадик туго випинався з-під коміра. (О. Гончар)
Голова .. сполучена в ящірки з тулубом за допомогою шиї. (з навч. літ.)
* Образно. Коли тіні поволі гусли, спокійна затока надівала на шию разок дорогого намиста – неаполітанських вогнів. (М. Коцюбинський)
* У порівн. Розлилась Рось рукавами й рукавцями.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні. (І. Нечуй-Левицький)

розм. Вузька частина якогось предмета, споруди і т. ін. Приклади

Кайдаш підвів очі і глянув на комин, на шию коло комина, під шиєю була дірка на піч. (І. Нечуй-Левицький)
Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. (А. Свидницький)
Складається [ліра] з таких основних частин: корпусу з додатком (“шиєю”), кілків для натягування струн, клавіатури з кришкою, коробки з дерев'яним коліщам та підгрифа. (з наук. літ.)
Обабіч вулиці величезні крани повертали свої довгі, витягнуті шиї, підіймаючи вгору і опускаючи на високі поверхи штабелі дощок, контейнери цегли, залізні балки, готові рами вікон. (В. Собко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Інструмент у вигляді загостреного металевого або кістяного стержня з ручкою, який використовують перев. для проколювання дірок. Приклади

– Стара півмітки з скрині виймає, старий чобіт розглядає та копирсає шилом. (М. Коцюбинський)
І в наш час для підшивки валяного взуття використовують кістяні шила. (з наук. літ.)
* У порівн. Я побачив жіночу постать перед собою, люту та страшну .. Ніс гострою швайкою схилився униз, а підборіддя кривим шилом піднялося вгору. (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.