ШАН — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ША́НА

до кого – чого і без дод. Почуття поваги, що ґрунтується на визнанні великих чеснот, суспільної ваги або позитивних якостей кого-, чого-небудь; пошана. Приклади

Ой, спасибі ж тобі, Хмелю, Й превелика шана, Що врятував Україну Від польського пана! (з думи)
[Річард:] Синьйорі Кароліні перекажіть, як зайде річ про мене, привіт мій вдячний і глибоку шану. (Леся Українка)
– Коли в мене ще лишились рештки шани до нашого головного інженера, – боюсь, їх тепер ніхто не помітить... (Ю. Шовкопляс)
Озвавсь найясніший, і гомін ущух: – Подяка лицарству за шану. (М. Старицький)
І не заради шани чи заслуг, Життя віддам за те, щоб моє слово Почув далекий і незнаний друг Закономірно, а не випадково. (Л. Дмитерко)
От став свинар її питать: – Що, Свинко, бачила ти в пана? Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана?.. (Л. Глібов)
В кам'яній скрині була похована жінка, очевидно, дружина вождя племені. Її поховали з великою шаною. Про це свідчила висота могили та численні прикраси й посудини, знайдені в ній. (з наук.-попул. літ.)

розм., рідко. Те саме, що частува́ння. Приклади

А чим зустрічати? Хоч воно й піст .. Піст постом, а шана шаною. Можна і в піст індичку підсмажити. (О. Ковінька)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ША́НИ

Одна з народностей Бірми. Приклади

На північному сході Бірми лежить країна шанів – автономна держава, яка входить до складу Бірманського Союзу. (з навч. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ША́НИН

Див. ша́ни.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах