ЧУТНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЧУ́ТНИЙ

Який сприймається за допомогою органів слуху, який можна чути (у 1 знач.). Приклади
  • Вітер гуде, розвіває дідові бороду й приносить йому тихий, ледве чутний, мов з дна Дунаю поклик: – Оста-а-пе!.. (М. Коцюбинський)
  • Однак що це? Ганна вся аж стрепенулась, потяглася вперед, завмерла вслухаючись. Десь здалеку, із заріччя, долинули ледве чутні звуки запізнілої гармонії, почулися перегуки, співи. (О. Гончар)
  • Чуйне солдатське вухо вловило у завиванні хуртовини далеку, ледь чутну рушничну стрілянину. (А. Головко)
  • Балабуха вийшов за двір і пішов шляхом наниз, над Рось. Шум води ставав чутніший. (І. Нечуй-Левицький)
  • Знадвору доноситься крик: їдуть, їдуть! – чутні гуркіт, фиркання... (Панас Мирний)
  • Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. (Номис)
Який можна відчути; відчутний. Приклади
  • Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі. (З. Тулуб)
  • Повітря торкалося чола ледь чутними доторками. (Л. Первомайський)
  • Звідкись долетіла ледве чутна хвилечка запаху диму. (Г. Хоткевич)
  • Під осінь, коли вже достигала садовина, вітерець приносив аромат стиглих яблук, груш чи ледве чутний запах диму від сушарень, де сушилася падалиця. (М. Томчаній)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.