ЧИНА — ТЛУМАЧЕННЯ
ЧИ́НА
Трав'яниста рослина різних видів родини бобових.
Приклади
- Із зернових бобових культур на Україні вирощують горох, квасолю, сочевицю, сою, люпин, вику, чину, нут, боби. (з наук. літ.)
- Чина лучна.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЧИН
род. у.
Черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової і цивільної служби.
Приклади
- Любили його [Багратіона] в армії за мужність, справедливість, за те, що турбувався за кожним, незважаючи на чини і стан. (П. Кочура)
- – Ваше прізвище? – Федоров. – Чин? – Колишній полковник. (О. Довженко)
- [Самосад:] В яких чинах служили? [Ромодан:] Полковником. (О. Корнійчук)
- Сьогодні за сином ще до схід сонця заїжджали льотчики з полігона, всі в офіцерських чинах. (О. Гончар)
- Він мав чин канцеляриста. (І. Котляревський)
- Одинадцяти років він дістав чин титулярного радника. (О. Полторацький)
- Біля кіоту висіла в рамці якась грамота. Підійшовши, я прочитав: це був патент на чин прем'єр-майорові Качалову. (О. Стороженко)
- [Шевченко:] Як новий ваш чин? Здається, ви вже “тайний”. (І. Кочерга)
- Не закаляє вона чину чернечого, а ще, не дивлячись на її молоді літа, буде служити приміром для других. (Панас Мирний)
- Найголовніші чернечі чини в Україні – це отці василіани, редемптористи й студити. (із журн.)
род. а, уроч.
Службовець того або іншого службового розряду.
Приклади
- В ложах чини дипломатичного корпусу. (з газ.)
- Ходили чутки, що з головнокомандувачем прибудуть у Чаплинку, крім вищих чинів ставки, також всі акредитовані в Криму іноземні військові аташе. (О. Гончар)
- Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота й поніс отерпле тіло у палац. (М. Стельмах)
- Залишилися у сучасному весіллі й так звані весільні чини – світилки, дружки, бояри, які по-традиційному розміщуються за столами. (з наук. літ.)
род. у, заст.
Діяльність, дія, праця.
Приклади
- – Не маю я до письменства хисту. Чин живий, або живеє слово – се талан мій. (Леся Українка)
- Після старої голови все марно пішло. Ні порядку, ні чину. (Сл. Б. Грінченка)
род. у.
Спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається.
Приклади
- Передусім, супроти харківських звичаїв, ставання в чергу до трамвая було йому новиною, бо в столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином. (В. Підмогильний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЧИНИ́
Місце, де перехрещуються нитки основи в снувальні.
Кілочки в снувальні, за допомогою яких роблять чини.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.