ЧАРІВНИЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЧАРІВНИ́ЧИЙ

заст., нар.-поет. Який має в собі чари, чарує. Приклади
  • – Лети ж ти, молода, пташкою, а ви, дружки, за нею! Щоб ви до віку-вічного літали й щебетали! – Проказала вона сі слова чарівничі, вони й випурхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. (Марко Вовчок)
перен. Те саме, що чарівни́й 2. Приклади
  • Чарівнича ніч! З глухих кутків міста чулася дівоча веснянка. (Панас Мирний)
  • Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни. (М. Старицький)
  • Щодня надвечір ходила Султанівна чарівнича Туди й відти до криниці, Де плюскочуть срібні води. (П. Грабовський)
  • Як згадую личко твоє чарівниче, Як голос твій любий мов здалека кличе, Тоді в моїм серці натхнення палає. (В. Самійленко)
  • Світ нам одкривсь в чарівничому слові. (Л. Первомайський)
  • І вже які він пісні складував і як їх співав, господи, милий боже! Чарівничі се були чисто пісні! (Марко Вовчок)
  • І ти оті людські змагання У чарівничій своїй грі Перелила в такі страждання .. Що нас проймав нестямний жаль. (Панас Мирний)
  • А з поля йшла, струнка і тонковида, ще несвідома чарівничих зваб, богиня квітів, юная Хлорида, у жовтому віночку із кульбаб. (Л. Костенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.