ЧАР — ТЛУМАЧЕННЯ

ЧАР

заст. Чари (у 1 знач.). Приклади
  • Як поїхав козаченько яром, – перелита доріженька чаром. (Сл. Б. Грінченка)
  • – Суміш вона приготує і зілля підсипле в неї. Тільки тебе не здолає той чар, – того не допустить Зілля, що дам я тобі, чарівне. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
  • І заворушились по темних нетрях між берегами, між очеретами та болотами сиві, волохаті сни та обмари, захитали тінями й валом повалили на села всі дороги й шляхи переливати чаром. (С. Васильченко)
  • * У порівн. Немов якимось чаром повіяло на тварину од ясних очей [Штефана] – вона полохливо закліпала безвійними очима. (С. Васильченко)
перен. Те саме, що ча́ри 3. Приклади
  • Довкола пішоходів повно було того могучого чару літньої гірської природи, запаху, зелені, свіжості, тепла, кукання, шелесту. (І. Франко)
  • Мудрість народної поезії, прозорість її слова і таємничий чар мелодії – [..] це стало його [Богдана] смутком і радістю. (М. Стельмах)
  • Всі вони [бійці] разом і кожний зокрема нагадували йому синів не зовнішніми своїми рисами, мабуть, а тим всезагальним чаром, що властивий рано змужнілій юності. (Л. Первомайський)
  • Ти [пісне] словом ніжним колисковим Благословляла нас, дітей. Ми в тебе вчились чару мови Пізнать звучання золоте. (Р. Братунь)
  • Пішов я до нього [М. В. Лисенка]: – Чолом, наш кобзарю! Спасибі тобі, український співаче, за славні пісні, що у них стілько чару, за серце твоє, молоде і гаряче! (О. Маковей)
  • Гучні оплески вкрили останні слова юного промовця. Аплодували всі, – такий великий чар був його незвичайної казки. (П. Колесник)
  • Увесь чар її рис, вся тонка й далекосяжна отрута посмішки та очей випарувала вмить з її обличчя [..]. (В. Підмогильний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧА́РИ

заст. За старовинними уявленнями – щось таке, що ніби має магічну силу і здатне вплинути на людину і природу (зілля і напій з нього, різні речі – жмутки, мішечки, пакетики і т. ін.). Приклади
  • Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. (прислів'я)
  • Ми його [капшучок] кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. (Сл. Б. Грінченка)
  • Та вийняла [Маруся] з-за пазухи Циганчині чари. Та скликала річчю-словом Із трьох країв хмари. (Л. Боровиковський)
  • – Дитино моя, Олесю! схаменись! .. Що се ти задумала! Та се тобі якісь чари давано! (Марко Вовчок)
  • [Морозиха:] Чого чарами не зробиш?.. На світі усяке є зілля – і до отрути, і до любощів... (М. Кропивницький)
  • * Образно. Гей, ви, грізні, чорні хмари! Я на вас збираю чари, Чарівну добуду зброю І пісні свої узброю. (Леся Українка)
  • * У порівн. А молода? мабуть, без пари Судилось Господом зносить Красу і молодость [молодість]... Мов чари, Розсипалось та розлилось. (Т. Шевченко)
заст. Магічні дії та прийоми з використанням таких засобів; чаклунство. Приклади
  • Якби я справді була відьма, я б передніше за все показала тобі, Парасю, свої чари коло твоїх воріт. (І. Нечуй-Левицький)
  • І бачив я, як люди вірять в сни, В приміти, в добрі й злії дні, у вплив Планет і зір, у чари і закляття. (І. Франко)
  • [П р і с ц і л л а:] Засуджено недавно Християнку, неначебто за чари, до спаління, а чоловік її зоставсь безпечний. (Леся Українка)
  • [..] І дуб, і липа часто зустрічаються в народних піснях, легендах і переказах; вживаються в народній медицині і чарах. (О. Воропай)
  • – Я зараз розіб'ю ті чари і к чортовій матері і приверну твого Якова знов до тебе! (О. Стороженко)
  • – Я дам тобі тим часом цю скрипку, але від тебе залежить, щоб вона залишилася чарівною: її чари гинуть, коли на ній перестають грати. (О. Іваненко)
  • Зелений нефрит ось уже кілька тисячоліть прикрашає палаци, та його “чари”, загадкові властивості, як уважають спеціалісти, ще не розкриті й наполовину. (із журн.)
перен. Про те, що захоплює, вражає кого-небудь; краса, чарівність. Приклади
  • Овіяні чарами літньої ночі, заколисані любою розмовою, вони замовкли. (М. Коцюбинський)
  • Якою ж ви силою володієте, сині небесні потоки, ви, білі хмари, і ти, пахуча земле, що з одного робиш звіра, а з другого голуба? Отже, є в тобі таємні чари? (Григорій Тютюнник)
  • Воно [село] тепер, прикривши чарами ночі свою бідненьку одіж, здається казковим. (М. Стельмах)
  • Довго він стояв над нею, дивився, напувався чарами її красної вроди. (Панас Мирний)
  • Я не Петрарка – ти ж нова Лаура, Ти, може, краща, ніж вона була. Ти грації сама ще додала До чарів, що дала тобі натура. (В. Самійленко)
  • Є люди, що їх у всьому хочеться наслідувати. Такі люди мають у собі якісь особливі, внутрішні чари. (Яків Баш)
  • Кобзо-орлице! .. Чарами слова розмай, мов ту хмару, недолю. (П. Куліш)
  • Краса природи, принадність жінки, чари музики і слова – все це котилось, як хвилі в далекому морі, чужі й невидимі. (М. Коцюбинський)
  • Мені згадується моє дитинство, довгі снігові ночі в селі на Полтавщині, чари страшних казок про подвиги богатирів, які не боялися ні чорта, ні вогню, ні розбійників. (М. Чабанівський)
  • Тут щирим серцем, сповненим любові, він чари мови рідної вбирав. (І. Гончаренко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЧА́РА

Старовинна посудина для пиття вина. Приклади
  • Стіл застелений білою скатертиною, поверх неї – лупа, револьвери, шахівниця з розставленими фігурами, а також – кришталева, мерехтлива, дорога чара з червоним вином і ще щось... (І. Багряний)
  • Княжі слуги брязкотіли уполовниками, бігаючи між столами й наливаючи чари вином і медом. (С. Скляренко)
  • Чару заїдають зубком часнику, щоб захистити себе від усіх хвороб. (із журн.)
  • Гостю налив чару, а сам випив пару. (Сл. Б. Грінченка)
  • Слава вам, брати мої поети, В кого серце вірне, як струна! Де б ви не були – зо мною п'єте Чару цю сьогодні ви до дна! (М. Рильський)
  • * У порівн. Він [Гук] звідав радість і нерушиму вартість вірності й щирості, бо прожив із своєю Яринкою більше піввіку, ніби випив спільну побратимську чару. (О. Бердник)
перен. Про міру радощів чи горя, що випадає на долю людини. Приклади
  • [Тетяна (бере другий келих і подає Свічці):] Здорові пийте, діточки, нехай солодка й повна буде ваша чара. (І. Кочерга)
діал. Сковорода. Приклади
  • Було трохи насіння конопель, на чарі (так у нас [у селі Степашки .. Вінницької області] називають сковороду) його підсмажила, кип'ятком залила. (з газ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.