ХРЕСТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ХРЕСТИ́

Печиво у формі хреста, яке випікається на середохресний тиждень.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХРЕСТ

Предмет і символ культу християнської релігії, у вигляді стриженя з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангелієм на стовпі з перехрестям був розіп'ятий Ісус Христос). Приклади
  • Він у нашому селі церкву новим гонтом обшив і хрести позолотив. (Марко Вовчок)
  • Умираючи, казав [Гриць], .. поховати гарно, висипати високу могилу, а хрест поставить із цілого дуба. (Марко Вовчок)
  • Через вікно манячів в повітрі хрест монастирської церкви. Кругом позолоченого хреста вилися білі та сизі голуби. (І. Нечуй-Левицький)
  • Її не вдовольняло те, що Йон бачив хрест на шиї в Параскіци. (М. Коцюбинський)
  • Церковний сторож Митрофан гатив у двері чи то обухом, чи то держалном хреста. (Ю. Смолич)
  • Перехрестивсь князь великим хрестом, од лисини аж за пояс. (П. Куліш)
  • Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест і вдарила поклона. (М. Коцюбинський)
  • А мати, як кожная мати, мене проводжає хрестом. (В. Сосюра)
  • – Як, Лесю, ваша Харитинка? – Спасибі, одужує, батюшко. – Вночі спала? – Мов після маківки. – То все буде гаразд, то все буде гаразд, – полегшено осіняє себе хрестом. (М. Стельмах)
Відзнака, орден, що має форму такого предмета. Приклади
  • – Тут один іде [пан] .. Комір увесь, і на рукавах, і на спині вишито, а на шиї хрестів, хрестів! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має. А в неділеньку святую Мундир надіває, І медаль і хрест причепить. (Т. Шевченко)
  • – Він [Шілінг] навіть має залізного хреста, але не задається ним, а навпаки – кепкує з нього, як із ганебного способу обдурювати солдатів. (П. Колесник)
Предмет або зображення у вигляді фігури з двох планок, брусків, смужок і т. ін., які перетинаються між собою. Приклади
  • Скрізь, на вікнах і вітринах, хрести з паперу без кінця. (В. Сосюра)
  • Услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники та махали чорними хрестами панські вітряки. (М. Стельмах)
  • Сива кубанка з чорним хрестом на потилиці, на кучерях – поморозь, кожушок розстебнутий. (Григорій Тютюнник)
  • Трійники і хрести застосовуються при відгалуженні трубопроводу від магістрального під прямим кутом. (з наук. літ.)
  • Аж зразу – черк! Пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. (П. Куліш)
  • Руки стиснулися міцно на хресті злотистім шпаги. (Леся Українка)
  • Тут же розташувалася дівчина в білому, з червоним хрестом на брезентовій торбинці. (І. Кочерга)
  • На карті тут Орленко пальцем Поставив многозначний [багатозначний] хрест. (М. Шеремет)
Спосіб вишивання перехресними стібками. Приклади
  • Хотіла б я одну річ видати, се, власне, узори татарські, .. ще й надто подібні до українських, найчастіше стрічаються фігури, хрести, зірки, меандр і такі подібні. (Леся Українка)
  • Основні види техніки вишивання для західних областей: низь, гапт, хрест, мережка. (з наук.-попул. літ.)
  • Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду. (Т. Шевченко)
  • Здавна відомі в українському вишиванні й такі види техніки, як “кучері”, “стебнівка”, “верхоплут”, вишивання “зірочкою”, “гладдю”, “хрестом”. (з наук. літ.)
перен. Страждання, випробування, що випали на чиюсь долю. Приклади
  • Відмалку повільний, флегматичний.., недбалий на поверховий вигляд, він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності. (І. Франко)
у знач. присл. хресто́м. У вигляді, у формі, що нагадує такий предмет. Приклади
  • – А яку плату положить пан? – обізвався Чайченко і хрестом поклав руки на рожен. (М. Стельмах)
  • Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХРЕСТИ́ТИ

кого і без дод. Здійснювати над ким-небудь обряд хрещення. Приклади
  • Спасибі запорожцям, і церков [церква] своя. Не треба вже до чужого попа йти ні дитини хрестити, ні шлюб брати. (Панас Мирний)
  • Він хрестив, ховав, вінчав, а люди або не платили йому нічого, або платили мало. (І. Нечуй-Левицький)
  • Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність. (Ірина Вільде)
  • – Знаю, що іде Христос по Русі, призріває багатого, убогого і мене, княгиню. Але повергнути кумири й хрестити всіх людей моїх не можу. (С. Скляренко)
недок., кого і без дод. Бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю в кого-небудь під час обряду хрещення. Приклади
  • Вона в нього аж трьох діточок хрестила. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Надвечір прийшов Грицько коваль, кум її, – він хрестив Івася. (Панас Мирний)
  • [Жінка:] Та ти ж ходив когось хрестить, – Невже ж для кума дорогого І з'їсти не знайшлось нічого? (О. Олесь)
недок., кого, що. Рухом правої руки зображувати знак хреста над ким-, чим-небудь; осіняти хрестом. Приклади
  • Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх та хрестить... (Марко Вовчок)
  • Довго Микола оповідає, а коли ненароком згадає чорта, Іван хрестить груди під кептарем. (М. Коцюбинський)
  • Ми почали ходити по залі, причому я по-старечому кашляв, хрестив собі рота. (Л. Смілянський)
недок., кого, перен., розм. Давати прізвиськокомусь або обзивати, лаяти кого-небудь образливими словами; сварити; лаяти. Приклади
  • Заніздра втрачав самовладання і хрестив Ґудзя не зовсім приємними епітетами. (С. Добровольський)
  • – От ти мені стільки раз докоряв, що я до куркулів жалість мав, а Гнат, той мене просто підкуркульником і досі хрестить... А воно зовсім не так. Ви куркуля вчилися по книжках ненавидіти, а мене – саме життя вчило. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.