ХОРОНИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ХОРОНИ́ТИ

Закопувати в землю, ховати (померлого). Приклади
  • Я вже бачу – як під кленом Хоронять воїни бійця. А клен шумить гіллям зеленим, Шумить, мов тужить без кінця. (Я. Шпорта)
  • Хоронили Оксану, любиму сестру, на кургані високім над морем. (І. Гончаренко)
  • Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало. (В. Сосюра)
  • Якийсь поранений, помітивши його [угорця], сердито крикнув з-під рояля: – Ну? Чого баньки витріщив? Чого з свічкою? Хоронити надумав? Рано, брат... (О. Гончар)
розм. Те саме, що зберіга́ти. Приклади
  • Труну спускали полотном, що ще баба пряла, хоронили його на сорочки. (Ганна Барвінок)
  • Це – дивізійні прапори, за честь хоронити їх у себе – звичаєм змагаються полки. (Ю. Яновський)
розм. Те саме, що охороня́ти. Приклади
  • Хоронила її також жалоба, яку носила по смерті дідуся. (І. Франко)
  • – Пресвята богородице, хорони нас! – стара Текля хрестилася дрібно і поквапно. (Ю. Смолич)
розм. Те саме, що хова́ти1 1, 5. Приклади
  • Всі кинулися до своїх хат, аби хоронити своє добро в ліси. (І. Франко)
  • Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. (Ганна Барвінок)
  • Він тяг, скільки міг. Копав сховища, хоронив, загрібав, замазував глиною під піччю, на горищі, у повітці, в клуні. Садиба тріщала від награбованого добра, а Йоньці ще мало. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХОРО́НІМ

Слово на позначення назви країни та її мешканців. Приклади
  • Саме для означення соборності Павлин Свєнціцький, який підписувався псевдонімом “Павло Свій”, вжив хоронім Україна-Русь для протиставлення до назв Велика Русь та Білорусь. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.