ХОДИЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. Приклади

Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. (Сл. Б. Грінченка)
“От і купив, от тобі й нива!” – думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля. (М. Коцюбинський)
Крайнєв ходив довго і нарешті спинився перед дверима кімнати, де жила Яринка. (В. Собко)
Бугай ходив по кругу, красиво вигнувши жирну, в важких зморшках шию. (Григорій Тютюнник)
* Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила. (Т. Шевченко)
Ходить ніч по червневому темному місту. (Л. Первомайський)
Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. (М. Рильський)
Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик .. Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка. (М. Коцюбинський)
Сто два роки бабусі моїй, і вона вже й ходить не може. (В. Сосюра)
Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити. (Ю. Яновський)
– Отже узявся танцювати, та, може, і не вмію! Повчитись було у кривого Хоми, що на дерев'янці ходить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама з палкою, а то вже було так, що мене водили, мало не носили. (Леся Українка)
[Відьма:] Через яр ходила Та воду носила... (Т. Шевченко)
Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою. (Марко Вовчок)
Знали піхотинці, що не ходити їм по цьому шосе... (О. Гончар)
Вміли [якути] по лісах ходить, по всяких нетрях. (Леся Українка)
Не ходив я по корейських горах, Не спускався у сади рясні. (М. Рильський)
Хоч ходить кінь на чотирьох ногах, Та й той не раз спіткнеться! (Л. Глібов)
– Хіба ж воно гарно, як дівка .. ходить, неначе ступа просо товче. (І. Нечуй-Левицький)
– Літописець оповідає: князь Святослав ходив легко, як барс, – сказала Уляна. (О. Довженко)
Спритно він пірнає та як довго, затримавши дух, по-краб'ячому ходить просто по дну. (О. Гончар)
Вже матушка наготувала снідання, порозсилала людей на роботу, ходила, нудилась без роботи, двічі молилась Богу, а панотці все спочивали. (І. Нечуй-Левицький)
Вона цілий день ходила й тілько те й знала, що щупала свою одежу. (Панас Мирний)
– Жди його, як пана, – бурчав він, рухаючи вилами та удаючи, що він дуже перепрацювався тут без Павла. – Ходить, позакладавши в кишені руки, ще йому й молока в глечик наливають. (Григорій Тютюнник)
– Де ж той чоловік живе? – хитаючись пита Яків. – Та вони тут; недалеко ходити. (Панас Мирний)
Тож, певно, оглянемо виноградники ще в с. Улу-Узені, верстов 12–15 звідси. Ходити далеко буде дуже, а що ж зробиш. (М. Коцюбинський)
– Ой у полі могила; Там удова ходила, Там ходила-гуляла, Трути-зілля шукала. (Т. Шевченко)
Не раз цвіли й спадали листом гаї, де з вами я ходив. (І. Гончаренко)
І потім ходжу я, блукаю, вітрини й електрику п'ю. (В. Сосюра)
[Юда:] Хто такі всі ті, що з нами ходили? Все рибалки більш. (Леся Українка)
– Оце тобі так! – вирвалося у Левка. – Тут чого не передумаєш, а вона ще й з благородними ходить... (М. Стельмах)
На “плацу” розставили їх [некрутів] невеличкими купками, приставили до кожної по старшому та й давай учити: як ходити, стояти. (Панас Мирний)
Невесело одначе вона ходила в кадрилі: її думки літали коло Бонковського... (І. Нечуй-Левицький)
У великому фізкультурному залі суворовці ходили під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па. (І. Багмут)
Сам Роман дуже змінився в той час. Він все ходив до церкви, співав та читав на криласі. (І. Нечуй-Левицький)
Ми ходили два рази в театр в Києві і на виставку картин. (Леся Українка)
– Та тільки скажи мені, чи набрався ти, по чужим сторонам [по чужих сторонах] ходячи, розуму, якого тут нема? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Треба багато ходити в житті – тоді побачиш, яке воно є. (Ю. Яновський)
Коли ж милий на тім боці, Буйнесенький, знаєш, Де він ходить, що він робить, Ти [вітер] з ним розмовляєш. (Т. Шевченко)
Повернулася [Катря] ік вечору така, що батько споглянув та й поспитав в неї, де була, де ходила. (Марко Вовчок)
– Господи! і де він ходе [ходить] так довго? – трохи не плачучи, питалася [Одарочка] сама у себе. (Панас Мирний)
От тобі й наука, не ходи надвір без дрюка. (прислів'я)
Був собі [Наум] заможненький: було й воликів пар з п'ять, була й шкапа, були й батраки; було чим і панщину відбувати, і у дорогу ходити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. (прислів'я)
Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. (Номис)
Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків. (М. Стельмах)
– Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько. (Т. Шевченко)
[Йосип:] Навряд чи вдасться сходка... Доки зберуться, чого доброго, урядник наскочить та й розжене, як і завжди... [Хвилимон:] Вовка боятись – в ліс не ходити. (М. Кропивницький)
– Ну, ходім, коли так, в залу, мій лицарю ідеальний... (Г. Хоткевич)
Вони [дворові] мерщій кидали панські двори та ходили від шинку до шинку. (Панас Мирний)
Нимидора розпитувала про його [нього] на ярмарках, ходила по сахарнях: ніхто не бачив і не чув про Миколу. (І. Нечуй-Левицький)

на що, також з інфін. Вирушати куди-небудь, до когось з певною метою. Приклади

Втоптала [титарівна] стежку на могилу, Все виглядать його ходила. (Т. Шевченко)
Супрун ходив на розвідини в Черкаси, в Чигирин вкупі з Кривоносом та Вовгурою. (І. Нечуй-Левицький)
Вчора увечері й я ходив послухати українських пісень. (М. Коцюбинський)
Щасливому по гриби ходити, а нещасному по лісу блудити. (прислів'я)
Роман хотів їхати до доктора. (І. Нечуй-Левицький)
[Гострохвостий:] Отут треба постояти, підождати, чи не побачу Оленки. Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати. (І. Нечуй-Левицький)
Уляну на смерть забила глина, за котрою вона ходила перед великоднем. (М. Коцюбинський)
– Ходив я сьогодні, братці, по обід через траншеї першого батальйону. (О. Гончар)
Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках. (М. Коцюбинський)
По дворі ходить курка за курчатами. (Леся Українка)
Про княжича Володимира Добриня дбав. Коли б хто знав, як він крок за кроком ходив за княжичем Володимиром, як оберігав його від кожного злого ока. (С. Скляренко)
Вона любила хлопців і була б рада, щоб вони ходили за нею чередою. (М. Коцюбинський)
Військовий лікар ходить за начальником станції і просить відправки. (Григорій Тютюнник)
Порфир ходить слідом: розкажіть, розкажіть ще про свою дисертацію... (О. Гончар)
[Юда:] Хто такі всі ті, що з ним [пророком] ходили? Все рибалки більше. (Леся Українка)
Як поли врізав [Грицько] від Чіпчиної хати; казав і Христі, щоб не ходила. (Панас Мирний)
І не був поет самотним, – До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні-слова вислухати. (Леся Українка)
Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою в довгі, смертельно нудні вечори на перекур. (Григорій Тютюнник)
– А як батько образився, – як не пустить більш по весіллях ходити – де тоді Якова побачиш́. (Марко Вовчок)
Не ходи до суду́, бо хліба не буде в біду. (прислів'я)
– Одна, кажуть, жінка роздратувала .. жабу. А та як стрибне та прямо в пазуху .. У жінки дитинка маленька. Погодувать би – жаба не дає .. Ходили і до знахурів, ходили і до лікарів – ніхто нічого не вдіє. (Панас Мирний)
Сьогодні вранці він ходив до Оксена за порадою. (Григорій Тютюнник)
І день і ніч працювала [мати]. Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила. Щоб і воно, удовине, До школи ходило. (Т. Шевченко)
Я ходжу на уроки англійські два рази в неділю [на тиждень]. (Леся Українка)
Терешко, ще коли був дома, ходив один рік до школи й трохи вмів читати й повагом дряпати пером. (Г. Епік)
Я ще не хожу [ходжу] на службу, а сподіваюся, що до 15 може вже буду ходити. (Панас Мирний)
Він часом три або чотири дні поспіль не ходив на роботу і вертався додому п'яненький. (І. Нечуй-Левицький)
– Ей, вже хоч там як, а на той рік і я піду на поле. Вже ж тоді я буду більша. Ярина торік вже ходила... (Леся Українка)
Усе так само ходила удова на поденщину, та усе менша їй плата була. (Марко Вовчок)
Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах, дак не доводилось йому косити. (Ганна Барвінок)
Робила ж [Маруся], як проклята – по домах ходила прати. (А. Головко)
Не буде ні проклятих глитаїв Огієнків, ні панських прикажчиків, до яких мати ходить в'язати за шостого снопа. (О. Гончар)
– Може, думаєш, покину́ Ні, моя рибчи́но, Буду ходить, буду любить. Поки не загину!.. (Т. Шевченко)
– Ходить [Зінько] до Грицькової молодиці. Ну, а шила в мішку не втаїш, коли вже все село його бачить. (Б. Грінченко)
– Ну яќ Ходить до тебе Тимко чи вже покинув́. (Григорій Тютюнник)
Біда мені, біда мені з тими парубками. Та ще курці до коліна – ходять за дівками. (з народної пісні)
Він [отець Василь] давно вже ходив коло тієї дівчини, а вона за нього не хотіла. (Г. Хоткевич)
Пеклись тут [у пеклі] гарні молодиці, Аж жаль було на них глядіть, Чорняві, повні, милолиці; І сі тут мусили кипіть, Що замуж за старих ходили І мишаком їх поморили, Щоб послі гарно погулять. (І. Котляревський)
Точилися жорстокі війни – князь Ігор кілька разів ходив на Цар-город. (С. Скляренко)
Де ходили люті турки-яничари, Там пасуться мирні овечок отари... (Леся Українка)
Не один козак сам собі шкоду шкодив, Що від молодої жінки у військо ходив. (з думи)
– Баби на сейми не їздять і на війну не ходять, – сказала Тодозя. (І. Нечуй-Левицький)
– Улю, що з тобою? – здивувався Орлюк. – Ти ж у бої ходила! – Іваночку, то зовсім інше, – посміхнулась Уляна крізь сльози. – То війна, а це життя. (О. Довженко)
Під гарматним обстрілом командувач був цілком спокійний. Його командарми й комдиви знали випадки, коли він ходив в атаку разом із стрілецькими лавами. (Ю. Яновський)
– Ми з ним в сорок першому разом проти німця в штикову ходили. (Ю. Бедзик)
Гетьман Миколай Потоцький перевів польське військо за Дніпро й звелів хапати козаків та селян, що ходили у повстання. (І. Нечуй-Левицький)
Ми з ним у розвідку ходили, з одного їли казанка. (В. Сосюра)
По всіх селах тут знають його, “захисника праці”, як знають і багатьох із його бійців, з якими він ходив штурмувати грецькі кораблі. (О. Гончар)

Плавати (про рибу й морських тварин). Приклади

Відомо Порфирові, котра [риба] й куди ходить на нерест. (О. Гончар)
Раз така зграя [риби] ходить по озеру, то вона може й повернутися, піти глибше або наблизитися до берега. (В. Собко)
Вони [пілоти] летять крізь ніч північну, Де ходить в морі риба-кит... (І. Нехода)

Переміщатися, курсувати (про наземний транспорт). Приклади

Рейки на насипу поржавіли за літо. Давно тут не ходять поїзди. (О. Гончар)
Взяли, попродали овечки та накупили волів, та став дід ходить тими волами у дорогу. (народний жарт)
Та вдарили зразу у дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. (Сл. Б. Грінченка)
Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. (І. Нечуй-Левицький)
По йому [лиману], мов великі палаци, ходили судна, берлини, баркаси, плоти. (Панас Мирний)
Від цього ж місця [на Подолі] важкі пороми ходили й до лівого берега, де починався й зникав у лісах гостинець-шлях, яким рушали на конях у далекі країни купці з Києва. (С. Скляренко)
Бувалий матрос ніколи не скаже, що кораблі плавають по морю. Вони ходять. (з газ.)
Не кожному матросові випадало ходити цим катером з крейсера “Адмирал Нахимов” до берега. (В. Кучер)
Коли справа торкалася будь-яких питань, всі матроси, звичайно, зразу ж поверталися в бік Юхима Гладкого, старого моряка, що вже ходив навколо світу на “Рюрике”. (О. Довженко)
– В тих краях морем здебільшого ходять малайці. (Ю. Яновський)
Коли навіть ось тут, у степах, чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця нема у височінь цій куряві, то вони, льотчики, виявляється, і над нею, над бурею, ходять. (О. Гончар)
– Мій напарник Зозуля повну адресу написав .. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус. (Є. Кравченко)

Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети). Приклади

Тихо; одні ложки, мов коси, знай ходять од тарілок до ротів, од ротів до тарілок... (Панас Мирний)
– Ох, бабусечко!.. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи, та й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок)
Був засуджений [Галілей] ченцями за свою науку про те, що не сонце ходить навколо землі, а земля навколо сонця. (Леся Українка)
Земля, мов хліб, пашить, зіходить; Високо в небі сонце ходить. (М. Шпак)
Тяжко ходять запалі груди – неприязнь розпира. (К. Гордієнко)
Довга Яцубина шия знову витягнулась, хрящуватий випнутий кадик ходить енергійно. (О. Гончар)
Портьє жує щось, і його повне обличчя ходить на гладкім підборідді, наче плаває в хвилях. (М. Коцюбинський)
Кошлаті брови його ще нижче насунулись на очі, м'язи пружно ходили під шкірою. (М. Чабанівський)
Чим далі читає [чоловік], тим більше хмуриться, жовна нервово ходять під сухою темною шкірою обличчя. (О. Гончар)
– Ідіть у хату: я вже сама закручу завертку, бо вона в нас так туго ходить, що як хто другий, то й не закрутить... (Панас Мирний)
Це була така радість – бачити, як нові, добротні соснові двері плавно ходять на змащених завісах... (Ю. Мокрієв)
Сомкове військо – наче те море, що спереду ще хоч видно, як хвилі ходять, а дальш, у темноті, так уже тілько реве да бурхає. (П. Куліш)
Далі, за тихими блакитними гаванями, ходило синіми хвилями море. (Ю. Смолич)
Сама вода чорна, і брижі там ходять від вітру дрібненькі, але вороні, роздратовані, в несупокої. (Григорій Тютюнник)
В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах у присмерку. (М. Коцюбинський)
У саду, на секунди зникаючи в плямах світла, ходять тіні. (В. Собко)
Кобзар вшкварив, а козаки – Аж Хортиця гнеться – Метелиці та гопака Гуртом оддирають; Кухоль ходить, переходить, Так і висихає. (Т. Шевченко)
– Гей, сип у кухоль свій вина, Хай ходить з рук на руки... (П. Грабовський)
Чарки ходили по руках, пляшки з горілкою треба було наповнювати раз по разу. (І. Франко)
Ходять хмари кругом сонця, Вітер подихає, Шумить Дніпро під човнами, Тебе проводжає. (М. Максимович)
Дим, наче хмара, ходить понад головами. (П. Куліш)
Тютюновий дим по хаті ходив хвилями, й на полиці каганець ось-ось погасне. (А. Головко)
Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє. (П. Грабовський)
Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його [каганця] ґніт; вітер ходив по хаті; сизий світ коливавсь на всі боки. (Панас Мирний)
Угорі ходив вітер і здмухував сніг на халати. (Григорій Тютюнник)
Знов сідаю на камені, очі любовно ходять по всім, що довкола. (Г. Хоткевич)
А очима [Бовдур] звільна-звільна ходив по казні. (І. Франко)
Скрипуче колесо довше ходить. (Номис)
Розмова ведеться помалу, щораз уривається; веретена шпарко ходять. (Леся Українка)
Тріщали перфоратори, гуркотіли молоти, розбиваючи важеленні брили міцного граніту, і безперестань ходили в повітрі стріли кранів. (Г. Коцюба)

перев., в чому. Бути одягненим у що-небудь. Приклади

Через то [те]і хліб не родить, що свиня у плахті ходить. (Номис)
Дівчатка ходили в спідничках з блузочками, в босоніжках і косиночках, хлопці – в широченних, добре відпрасованих штанях, підперезаних ремінними поясами з пряжками в формі серця або кинджала, тапочках-спортсменках і майках. (Григорій Тютюнник)
Ходимо в латаніцй одежі. (І. Нечуй-Левицький)
Поплавецькі дівчатонька по-міщанськи ходять. (з народної пісні)
Що Власов? Купець, одкупщик. А син по-панському ходе [ходить], руки в перснях золотих, на шиї ланцюг... (Панас Мирний)
Тепло так, що всі ходять по-літньому. (М. Коцюбинський)
Пані наша була не перволіток та й не яка стара .. Ходить було, як намальована. (Марко Вовчок)
Вона виявилася господинею тямущою, моторною, так що дід завжди ходив обіпраний, обшитий. (Григорій Тютюнник)
А лікар скрізь ходив з ланцетом .. І чванивсь, як людей морив. (І. Котляревський)
Тим тільки було й душу одводить [Василь Семенович], що ходить з рушницею та коли там з дівчатами побалакає. (Панас Мирний)
– Ви ж певне теж студентка? – Чого ви так думаєте? – сказала я .. – Ви ходите в окулярах, – відповів він просто. (Леся Українка)
– А де ж Окунь? – Та який Окунь? – Дід старий, що з бородою ходив. (Панас Мирний)
– Шкода, коли б наш досвід, здобутий такою ціною, пропав, загубився. Хто знає? Можливо, він ще колись придасться тим, що ходять нині в піонерських краватках... (О. Гончар)

який, як. Уживається в значенні дієслівної зв'язки бути при позначенні якого-небудь душевного стану, настрою людини або її властивостей, рис. Приклади

А потім цілий день Бліда ходила [дівчина], мов яка сновида... (Леся Українка)
Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить... (М. Коцюбинський)
Пригнічена такими думками, ходила Олена як побита, не обзивалася ні до кого й словом. (Григорій Тютюнник)
Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Панас Мирний)
Понад десять років ходить Шовкун у завгоспах. (Я. Гримайло)
– Я не дуже вмію і не дуже люблю в начальстві ходити. (М. Ю. Тарновський)
Ще років кілька тому він ходив серед перших вербівських хазяїв, бо мав та й зараз має троє коней, пару волів, дві корови і табун овець. (А. Іщук)
Сусідський парубок, який відняв мішок картоплі від злодія, довго ходив у героях. (М. Томчаній)
– Вона сама до війни в передовиках ходила. (В. Козаченко)
Він ходив старостою по весіллях у добрих людей, а вона свашкою. (Марко Вовчок)
Отже Чіпка сам ніколи не ходив у куми; зате Галя по селу цілу метку хрещеників має. (Панас Мирний)
Довго ходила, мертво родила. (Номис)
Вона вже матір'ю ходила. Уже пишалась і любила Своє дитя. (Т. Шевченко)
– Ще як я нею ходила, приснився раз мені сон дивен-дивен. (П. Куліш)

коло кого – чого, за ким – чим. Стежити за кимсь, чимсь з метою забезпечення нормального стану, порядку; давати лад чому-небудь. Приклади

Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки. (Панас Мирний)
Німець все показував їм, як ходить коло машини. (І. Нечуй-Левицький)
Він давав тепер вказівки, як ходити за казаном, як чистити й мастити всі механізми. (Г. Коцюба)
– Полотно, кажуть, ти найкраще білиш? – Та наче вмію ходити біля нього. (М. Стельмах)
– Гляди мені, дівко, щоб чисто ходила біля свиней, Божа тварина любить, щоб дбали. (М. Коцюбинський)
Він висмикнув із тину дубову коляку й пішов виганяти з обори панські воли, за якими ходив з дитинства. (П. Панч)
Хоч і війна, а таки поштиве дитя росте. Та й біля коней уже вміє ходити, а це теж щось значить. (М. Стельмах)
Він сидів у своїй хаті за божевільного. Десь вишукали – найняли парубка за їм [ним] ходити нібито, що жалко бідного чоловіка. (Марко Вовчок)
Чумак лежав на полу. Дорина промила йому рану, витягла з неї повсть і зав'язала її полотном. Вона ходила коло Матвія з мовчазною любов'ю. (І. Микитенко)
Ахмет хазяйським оком оглядав його кімнату, ніби шукаючи прикмети, чи добре ходили за чужинцем під час його відсутності. (Олесь Досвітній)
Старий визнав її, проте сорочки сам собі пере, не дозволяючи невістці ходити за собою. (О. Гончар)
Ходила за меншою баришнею невеличка дівчина, сирота Уляна. (Панас Мирний)
Яке-то воно [дитинча] миле, гарне, маленьке, як-то приємно коло нього ходити. (Г. Хоткевич)
– Я хочу працювати. – Будь ласка... – Я буду біля дітей ходити. Можна? (П. Панч)
– Сказано, нема сили, не стало здоров'я... Хто ж то коло тії землі буде ходити, як і влітку так буде? (Панас Мирний)
Парубок дивується в душі, як тітка Василина, так люблячи землю, не стала ходити біля неї, а зробилася чаклункою. (М. Стельмах)
Виноград любить, щоб коло нього ходити. (М. Коцюбинський)
Хороший садок. І порядок у нім добрий. За рослинами ходять, поливають, перекопують. (Остап Вишня)

Переказуватися з вуст в уста, поширюватися (про чутки, перекази і т. ін.). Приклади

Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю. (Панас Мирний)
Дивуюсь: і чого про їх [них] така ходить неслава, що це непевні люди. (С. Васильченко)
Про силу Юрчика ходили цілі легенди. (Г. Хоткевич)
Події, що про них гомін ходив у народі і що до них закликали всі оті промовці на ярмарку, тепер уже здавалися не химерою, як це було ще вчора, а неминучою дійсністю. (А. Головко)
Степами гомін ходить уночі. (М. Рильський)
Горобці кублилися в стрісі і так цвірінчали, що аж виляски ходили по двору. (Григорій Тютюнник)

перен. Бути наявним, виявлятися де-небудь, у чому-небудь. Приклади

Ходить селом тривога, червоніє хмарами над хатами, поре ніч вогнистими язиками, як ножами. (П. Козланюк)
За синім морем – сині гори І плескіт холоду з ріки, За синім морем – ходить горе Не для багатих, – навпаки. (А. Малишко)
“Що ж між нами ходило, чорне та зловісне, що жили ми з тобою, як чужії”. (Григорій Тютюнник)
Біда не ходить одна: восени того ж таки нещасливого року трапилася нова трагедія – захворів малий Левко на віспу і невдовзі втратив зір. (з наук. літ.)
Біда не спить, але по людях ходить. (прислів'я)
Вже як я Бога милосердного молила-просила, щоб прибрав хоч двох з моїх сиріт, як той обклад ходив по селу. (Грицько Григоренко)
– І куди він хоче їхати по такій заметі? А тут не нині, то завтра жди нової сніговійниці. Чую все добре, – ревматизм так і ходить по костях. (І. Франко)
По ній [рівнині] ходили люті й прокляті хуговії. (Ю. Яновський)

Бути в обігу (про гроші). Приклади

Шкуратяні гроші ходили. (Номис)
– А які ж гроші ходитимуть? (О. Гончар)

Робити певний хід у якійсь грі. Приклади

Один Степан, як жонатий, сидів з дівчатами і .. заглядав їм у карти, підказував, що ходити. (Панас Мирний)

розм. Задовольняти природну потребу. Приклади

– А навіщо ж поміщиці оті клочки [клапті]? – спитала Катюша. – Щоб ходити за хату, – випалив Сашко і знітився. (М. Чабанівський)
Ходити до вітру.

тільки 3 ос., про кого – що, о що, безос., діал. Ітися про кого-, що-небудь, стосуватися когось, чогось. Приклади

Ми не мали жодних сумнівів щодо високого ступеня свідомості наших громадян. Але спосіб, яким її збудити! Про це, власне, тільки й ходило. (І. Микитенко)
Він зрозумів, що тут ходить про його авторитет перед дівчиною, перед цілим товариством. (Г. Коцюба)
[Конрад:] А вас таки дуже непокоїть наша місія? [Рішар:] Гадаю, що і вас не менш, бо ходить о долю такого горожанина, як будівничий Альберт! (Я. Мамонтов)

ХОДИЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ХОДИ́ТИ

ХО́ДИ