ХОДИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ХО́ДИ

Те саме, що ході́ння. Приклади
  • Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчиночка, любитися годі. (Б. Грінченко)
Можливість десь бувати, кудись потрапляти, з кимось зустрінутись.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХОДИ́ТИ

Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. Приклади
  • Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. (Сл. Б. Грінченка)
  • “От і купив, от тобі й нива!” – думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля. (М. Коцюбинський)
  • Крайнєв ходив довго і нарешті спинився перед дверима кімнати, де жила Яринка. (В. Собко)
  • Бугай ходив по кругу, красиво вигнувши жирну, в важких зморшках шию. (Григорій Тютюнник)
  • * Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила. (Т. Шевченко)
  • Ходить ніч по червневому темному місту. (Л. Первомайський)
  • Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. (М. Рильський)
  • Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик .. Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка. (М. Коцюбинський)
  • Сто два роки бабусі моїй, і вона вже й ходить не може. (В. Сосюра)
  • Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити. (Ю. Яновський)
  • – Отже узявся танцювати, та, може, і не вмію! Повчитись було у кривого Хоми, що на дерев'янці ходить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама з палкою, а то вже було так, що мене водили, мало не носили. (Леся Українка)
  • [Відьма:] Через яр ходила Та воду носила... (Т. Шевченко)
  • Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою. (Марко Вовчок)
  • Знали піхотинці, що не ходити їм по цьому шосе... (О. Гончар)
  • Вміли [якути] по лісах ходить, по всяких нетрях. (Леся Українка)
  • Не ходив я по корейських горах, Не спускався у сади рясні. (М. Рильський)
  • Хоч ходить кінь на чотирьох ногах, Та й той не раз спіткнеться! (Л. Глібов)
  • – Хіба ж воно гарно, як дівка .. ходить, неначе ступа просо товче. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Літописець оповідає: князь Святослав ходив легко, як барс, – сказала Уляна. (О. Довженко)
  • Спритно він пірнає та як довго, затримавши дух, по-краб'ячому ходить просто по дну. (О. Гончар)
  • Вже матушка наготувала снідання, порозсилала людей на роботу, ходила, нудилась без роботи, двічі молилась Богу, а панотці все спочивали. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона цілий день ходила й тілько те й знала, що щупала свою одежу. (Панас Мирний)
  • – Жди його, як пана, – бурчав він, рухаючи вилами та удаючи, що він дуже перепрацювався тут без Павла. – Ходить, позакладавши в кишені руки, ще йому й молока в глечик наливають. (Григорій Тютюнник)
  • – Де ж той чоловік живе? – хитаючись пита Яків. – Та вони тут; недалеко ходити. (Панас Мирний)
  • Тож, певно, оглянемо виноградники ще в с. Улу-Узені, верстов 12–15 звідси. Ходити далеко буде дуже, а що ж зробиш. (М. Коцюбинський)
  • – Ой у полі могила; Там удова ходила, Там ходила-гуляла, Трути-зілля шукала. (Т. Шевченко)
  • Не раз цвіли й спадали листом гаї, де з вами я ходив. (І. Гончаренко)
  • І потім ходжу я, блукаю, вітрини й електрику п'ю. (В. Сосюра)
  • [Юда:] Хто такі всі ті, що з нами ходили? Все рибалки більш. (Леся Українка)
  • – Оце тобі так! – вирвалося у Левка. – Тут чого не передумаєш, а вона ще й з благородними ходить... (М. Стельмах)
  • На “плацу” розставили їх [некрутів] невеличкими купками, приставили до кожної по старшому та й давай учити: як ходити, стояти. (Панас Мирний)
  • Невесело одначе вона ходила в кадрилі: її думки літали коло Бонковського... (І. Нечуй-Левицький)
  • У великому фізкультурному залі суворовці ходили під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па. (І. Багмут)
  • Сам Роман дуже змінився в той час. Він все ходив до церкви, співав та читав на криласі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Ми ходили два рази в театр в Києві і на виставку картин. (Леся Українка)
  • – Та тільки скажи мені, чи набрався ти, по чужим сторонам [по чужих сторонах] ходячи, розуму, якого тут нема? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Треба багато ходити в житті – тоді побачиш, яке воно є. (Ю. Яновський)
  • Коли ж милий на тім боці, Буйнесенький, знаєш, Де він ходить, що він робить, Ти [вітер] з ним розмовляєш. (Т. Шевченко)
  • Повернулася [Катря] ік вечору така, що батько споглянув та й поспитав в неї, де була, де ходила. (Марко Вовчок)
  • – Господи! і де він ходе [ходить] так довго? – трохи не плачучи, питалася [Одарочка] сама у себе. (Панас Мирний)
  • От тобі й наука, не ходи надвір без дрюка. (прислів'я)
  • Був собі [Наум] заможненький: було й воликів пар з п'ять, була й шкапа, були й батраки; було чим і панщину відбувати, і у дорогу ходити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. (прислів'я)
  • Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. (Номис)
  • Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків. (М. Стельмах)
  • – Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько. (Т. Шевченко)
  • [Йосип:] Навряд чи вдасться сходка... Доки зберуться, чого доброго, урядник наскочить та й розжене, як і завжди... [Хвилимон:] Вовка боятись – в ліс не ходити. (М. Кропивницький)
  • – Ну, ходім, коли так, в залу, мій лицарю ідеальний... (Г. Хоткевич)
  • Вони [дворові] мерщій кидали панські двори та ходили від шинку до шинку. (Панас Мирний)
  • Нимидора розпитувала про його [нього] на ярмарках, ходила по сахарнях: ніхто не бачив і не чув про Миколу. (І. Нечуй-Левицький)
на що, також з інфін. Вирушати куди-небудь, до когось з певною метою. Приклади
  • Втоптала [титарівна] стежку на могилу, Все виглядать його ходила. (Т. Шевченко)
  • Супрун ходив на розвідини в Черкаси, в Чигирин вкупі з Кривоносом та Вовгурою. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вчора увечері й я ходив послухати українських пісень. (М. Коцюбинський)
  • Щасливому по гриби ходити, а нещасному по лісу блудити. (прислів'я)
  • Роман хотів їхати до доктора. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Гострохвостий:] Отут треба постояти, підождати, чи не побачу Оленки. Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати. (І. Нечуй-Левицький)
  • Уляну на смерть забила глина, за котрою вона ходила перед великоднем. (М. Коцюбинський)
  • – Ходив я сьогодні, братці, по обід через траншеї першого батальйону. (О. Гончар)
  • Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках. (М. Коцюбинський)
  • По дворі ходить курка за курчатами. (Леся Українка)
  • Про княжича Володимира Добриня дбав. Коли б хто знав, як він крок за кроком ходив за княжичем Володимиром, як оберігав його від кожного злого ока. (С. Скляренко)
  • Вона любила хлопців і була б рада, щоб вони ходили за нею чередою. (М. Коцюбинський)
  • Військовий лікар ходить за начальником станції і просить відправки. (Григорій Тютюнник)
  • Порфир ходить слідом: розкажіть, розкажіть ще про свою дисертацію... (О. Гончар)
  • [Юда:] Хто такі всі ті, що з ним [пророком] ходили? Все рибалки більше. (Леся Українка)
  • Як поли врізав [Грицько] від Чіпчиної хати; казав і Христі, щоб не ходила. (Панас Мирний)
  • І не був поет самотним, – До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні-слова вислухати. (Леся Українка)
  • Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою в довгі, смертельно нудні вечори на перекур. (Григорій Тютюнник)
  • – А як батько образився, – як не пустить більш по весіллях ходити – де тоді Якова побачиш́. (Марко Вовчок)
  • Не ходи до суду́, бо хліба не буде в біду. (прислів'я)
  • – Одна, кажуть, жінка роздратувала .. жабу. А та як стрибне та прямо в пазуху .. У жінки дитинка маленька. Погодувать би – жаба не дає .. Ходили і до знахурів, ходили і до лікарів – ніхто нічого не вдіє. (Панас Мирний)
  • Сьогодні вранці він ходив до Оксена за порадою. (Григорій Тютюнник)
  • І день і ніч працювала [мати]. Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила. Щоб і воно, удовине, До школи ходило. (Т. Шевченко)
  • Я ходжу на уроки англійські два рази в неділю [на тиждень]. (Леся Українка)
  • Терешко, ще коли був дома, ходив один рік до школи й трохи вмів читати й повагом дряпати пером. (Г. Епік)
  • Я ще не хожу [ходжу] на службу, а сподіваюся, що до 15 може вже буду ходити. (Панас Мирний)
  • Він часом три або чотири дні поспіль не ходив на роботу і вертався додому п'яненький. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ей, вже хоч там як, а на той рік і я піду на поле. Вже ж тоді я буду більша. Ярина торік вже ходила... (Леся Українка)
  • Усе так само ходила удова на поденщину, та усе менша їй плата була. (Марко Вовчок)
  • Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах, дак не доводилось йому косити. (Ганна Барвінок)
  • Робила ж [Маруся], як проклята – по домах ходила прати. (А. Головко)
  • Не буде ні проклятих глитаїв Огієнків, ні панських прикажчиків, до яких мати ходить в'язати за шостого снопа. (О. Гончар)
  • – Може, думаєш, покину́ Ні, моя рибчи́но, Буду ходить, буду любить. Поки не загину!.. (Т. Шевченко)
  • – Ходить [Зінько] до Грицькової молодиці. Ну, а шила в мішку не втаїш, коли вже все село його бачить. (Б. Грінченко)
  • – Ну яќ Ходить до тебе Тимко чи вже покинув́. (Григорій Тютюнник)
  • Біда мені, біда мені з тими парубками. Та ще курці до коліна – ходять за дівками. (з народної пісні)
  • Він [отець Василь] давно вже ходив коло тієї дівчини, а вона за нього не хотіла. (Г. Хоткевич)
  • Пеклись тут [у пеклі] гарні молодиці, Аж жаль було на них глядіть, Чорняві, повні, милолиці; І сі тут мусили кипіть, Що замуж за старих ходили І мишаком їх поморили, Щоб послі гарно погулять. (І. Котляревський)
  • Точилися жорстокі війни – князь Ігор кілька разів ходив на Цар-город. (С. Скляренко)
  • Де ходили люті турки-яничари, Там пасуться мирні овечок отари... (Леся Українка)
  • Не один козак сам собі шкоду шкодив, Що від молодої жінки у військо ходив. (з думи)
  • – Баби на сейми не їздять і на війну не ходять, – сказала Тодозя. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Улю, що з тобою? – здивувався Орлюк. – Ти ж у бої ходила! – Іваночку, то зовсім інше, – посміхнулась Уляна крізь сльози. – То війна, а це життя. (О. Довженко)
  • Під гарматним обстрілом командувач був цілком спокійний. Його командарми й комдиви знали випадки, коли він ходив в атаку разом із стрілецькими лавами. (Ю. Яновський)
  • – Ми з ним в сорок першому разом проти німця в штикову ходили. (Ю. Бедзик)
  • Гетьман Миколай Потоцький перевів польське військо за Дніпро й звелів хапати козаків та селян, що ходили у повстання. (І. Нечуй-Левицький)
  • Ми з ним у розвідку ходили, з одного їли казанка. (В. Сосюра)
  • По всіх селах тут знають його, “захисника праці”, як знають і багатьох із його бійців, з якими він ходив штурмувати грецькі кораблі. (О. Гончар)
Плавати (про рибу й морських тварин). Приклади
  • Відомо Порфирові, котра [риба] й куди ходить на нерест. (О. Гончар)
  • Раз така зграя [риби] ходить по озеру, то вона може й повернутися, піти глибше або наблизитися до берега. (В. Собко)
  • Вони [пілоти] летять крізь ніч північну, Де ходить в морі риба-кит... (І. Нехода)
Переміщатися, курсувати (про наземний транспорт). Приклади
  • Рейки на насипу поржавіли за літо. Давно тут не ходять поїзди. (О. Гончар)
  • Взяли, попродали овечки та накупили волів, та став дід ходить тими волами у дорогу. (народний жарт)
  • Та вдарили зразу у дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. (Сл. Б. Грінченка)
  • Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. (І. Нечуй-Левицький)
  • По йому [лиману], мов великі палаци, ходили судна, берлини, баркаси, плоти. (Панас Мирний)
  • Від цього ж місця [на Подолі] важкі пороми ходили й до лівого берега, де починався й зникав у лісах гостинець-шлях, яким рушали на конях у далекі країни купці з Києва. (С. Скляренко)
  • Бувалий матрос ніколи не скаже, що кораблі плавають по морю. Вони ходять. (з газ.)
  • Не кожному матросові випадало ходити цим катером з крейсера “Адмирал Нахимов” до берега. (В. Кучер)
  • Коли справа торкалася будь-яких питань, всі матроси, звичайно, зразу ж поверталися в бік Юхима Гладкого, старого моряка, що вже ходив навколо світу на “Рюрике”. (О. Довженко)
  • – В тих краях морем здебільшого ходять малайці. (Ю. Яновський)
  • Коли навіть ось тут, у степах, чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця нема у височінь цій куряві, то вони, льотчики, виявляється, і над нею, над бурею, ходять. (О. Гончар)
  • – Мій напарник Зозуля повну адресу написав .. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус. (Є. Кравченко)
Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети). Приклади
  • Тихо; одні ложки, мов коси, знай ходять од тарілок до ротів, од ротів до тарілок... (Панас Мирний)
  • – Ох, бабусечко!.. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи, та й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок)
  • Був засуджений [Галілей] ченцями за свою науку про те, що не сонце ходить навколо землі, а земля навколо сонця. (Леся Українка)
  • Земля, мов хліб, пашить, зіходить; Високо в небі сонце ходить. (М. Шпак)
  • Тяжко ходять запалі груди – неприязнь розпира. (К. Гордієнко)
  • Довга Яцубина шия знову витягнулась, хрящуватий випнутий кадик ходить енергійно. (О. Гончар)
  • Портьє жує щось, і його повне обличчя ходить на гладкім підборідді, наче плаває в хвилях. (М. Коцюбинський)
  • Кошлаті брови його ще нижче насунулись на очі, м'язи пружно ходили під шкірою. (М. Чабанівський)
  • Чим далі читає [чоловік], тим більше хмуриться, жовна нервово ходять під сухою темною шкірою обличчя. (О. Гончар)
  • – Ідіть у хату: я вже сама закручу завертку, бо вона в нас так туго ходить, що як хто другий, то й не закрутить... (Панас Мирний)
  • Це була така радість – бачити, як нові, добротні соснові двері плавно ходять на змащених завісах... (Ю. Мокрієв)
  • Сомкове військо – наче те море, що спереду ще хоч видно, як хвилі ходять, а дальш, у темноті, так уже тілько реве да бурхає. (П. Куліш)
  • Далі, за тихими блакитними гаванями, ходило синіми хвилями море. (Ю. Смолич)
  • Сама вода чорна, і брижі там ходять від вітру дрібненькі, але вороні, роздратовані, в несупокої. (Григорій Тютюнник)
  • В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах у присмерку. (М. Коцюбинський)
  • У саду, на секунди зникаючи в плямах світла, ходять тіні. (В. Собко)
  • Кобзар вшкварив, а козаки – Аж Хортиця гнеться – Метелиці та гопака Гуртом оддирають; Кухоль ходить, переходить, Так і висихає. (Т. Шевченко)
  • – Гей, сип у кухоль свій вина, Хай ходить з рук на руки... (П. Грабовський)
  • Чарки ходили по руках, пляшки з горілкою треба було наповнювати раз по разу. (І. Франко)
  • Ходять хмари кругом сонця, Вітер подихає, Шумить Дніпро під човнами, Тебе проводжає. (М. Максимович)
  • Дим, наче хмара, ходить понад головами. (П. Куліш)
  • Тютюновий дим по хаті ходив хвилями, й на полиці каганець ось-ось погасне. (А. Головко)
  • Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє. (П. Грабовський)
  • Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його [каганця] ґніт; вітер ходив по хаті; сизий світ коливавсь на всі боки. (Панас Мирний)
  • Угорі ходив вітер і здмухував сніг на халати. (Григорій Тютюнник)
  • Знов сідаю на камені, очі любовно ходять по всім, що довкола. (Г. Хоткевич)
  • А очима [Бовдур] звільна-звільна ходив по казні. (І. Франко)
  • Скрипуче колесо довше ходить. (Номис)
  • Розмова ведеться помалу, щораз уривається; веретена шпарко ходять. (Леся Українка)
  • Тріщали перфоратори, гуркотіли молоти, розбиваючи важеленні брили міцного граніту, і безперестань ходили в повітрі стріли кранів. (Г. Коцюба)
перев., в чому. Бути одягненим у що-небудь. Приклади
  • Через то [те]і хліб не родить, що свиня у плахті ходить. (Номис)
  • Дівчатка ходили в спідничках з блузочками, в босоніжках і косиночках, хлопці – в широченних, добре відпрасованих штанях, підперезаних ремінними поясами з пряжками в формі серця або кинджала, тапочках-спортсменках і майках. (Григорій Тютюнник)
  • Ходимо в латаніцй одежі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Поплавецькі дівчатонька по-міщанськи ходять. (з народної пісні)
  • Що Власов? Купець, одкупщик. А син по-панському ходе [ходить], руки в перснях золотих, на шиї ланцюг... (Панас Мирний)
  • Тепло так, що всі ходять по-літньому. (М. Коцюбинський)
  • Пані наша була не перволіток та й не яка стара .. Ходить було, як намальована. (Марко Вовчок)
  • Вона виявилася господинею тямущою, моторною, так що дід завжди ходив обіпраний, обшитий. (Григорій Тютюнник)
  • А лікар скрізь ходив з ланцетом .. І чванивсь, як людей морив. (І. Котляревський)
  • Тим тільки було й душу одводить [Василь Семенович], що ходить з рушницею та коли там з дівчатами побалакає. (Панас Мирний)
  • – Ви ж певне теж студентка? – Чого ви так думаєте? – сказала я .. – Ви ходите в окулярах, – відповів він просто. (Леся Українка)
  • – А де ж Окунь? – Та який Окунь? – Дід старий, що з бородою ходив. (Панас Мирний)
  • – Шкода, коли б наш досвід, здобутий такою ціною, пропав, загубився. Хто знає? Можливо, він ще колись придасться тим, що ходять нині в піонерських краватках... (О. Гончар)
який, як. Уживається в значенні дієслівної зв'язки бути при позначенні якого-небудь душевного стану, настрою людини або її властивостей, рис. Приклади
  • А потім цілий день Бліда ходила [дівчина], мов яка сновида... (Леся Українка)
  • Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить... (М. Коцюбинський)
  • Пригнічена такими думками, ходила Олена як побита, не обзивалася ні до кого й словом. (Григорій Тютюнник)
  • Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Панас Мирний)
  • Понад десять років ходить Шовкун у завгоспах. (Я. Гримайло)
  • – Я не дуже вмію і не дуже люблю в начальстві ходити. (М. Ю. Тарновський)
  • Ще років кілька тому він ходив серед перших вербівських хазяїв, бо мав та й зараз має троє коней, пару волів, дві корови і табун овець. (А. Іщук)
  • Сусідський парубок, який відняв мішок картоплі від злодія, довго ходив у героях. (М. Томчаній)
  • – Вона сама до війни в передовиках ходила. (В. Козаченко)
  • Він ходив старостою по весіллях у добрих людей, а вона свашкою. (Марко Вовчок)
  • Отже Чіпка сам ніколи не ходив у куми; зате Галя по селу цілу метку хрещеників має. (Панас Мирний)
  • Довго ходила, мертво родила. (Номис)
  • Вона вже матір'ю ходила. Уже пишалась і любила Своє дитя. (Т. Шевченко)
  • – Ще як я нею ходила, приснився раз мені сон дивен-дивен. (П. Куліш)
коло кого – чого, за ким – чим. Стежити за кимсь, чимсь з метою забезпечення нормального стану, порядку; давати лад чому-небудь. Приклади
  • Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки. (Панас Мирний)
  • Німець все показував їм, як ходить коло машини. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він давав тепер вказівки, як ходити за казаном, як чистити й мастити всі механізми. (Г. Коцюба)
  • – Полотно, кажуть, ти найкраще білиш? – Та наче вмію ходити біля нього. (М. Стельмах)
  • – Гляди мені, дівко, щоб чисто ходила біля свиней, Божа тварина любить, щоб дбали. (М. Коцюбинський)
  • Він висмикнув із тину дубову коляку й пішов виганяти з обори панські воли, за якими ходив з дитинства. (П. Панч)
  • Хоч і війна, а таки поштиве дитя росте. Та й біля коней уже вміє ходити, а це теж щось значить. (М. Стельмах)
  • Він сидів у своїй хаті за божевільного. Десь вишукали – найняли парубка за їм [ним] ходити нібито, що жалко бідного чоловіка. (Марко Вовчок)
  • Чумак лежав на полу. Дорина промила йому рану, витягла з неї повсть і зав'язала її полотном. Вона ходила коло Матвія з мовчазною любов'ю. (І. Микитенко)
  • Ахмет хазяйським оком оглядав його кімнату, ніби шукаючи прикмети, чи добре ходили за чужинцем під час його відсутності. (Олесь Досвітній)
  • Старий визнав її, проте сорочки сам собі пере, не дозволяючи невістці ходити за собою. (О. Гончар)
  • Ходила за меншою баришнею невеличка дівчина, сирота Уляна. (Панас Мирний)
  • Яке-то воно [дитинча] миле, гарне, маленьке, як-то приємно коло нього ходити. (Г. Хоткевич)
  • – Я хочу працювати. – Будь ласка... – Я буду біля дітей ходити. Можна? (П. Панч)
  • – Сказано, нема сили, не стало здоров'я... Хто ж то коло тії землі буде ходити, як і влітку так буде? (Панас Мирний)
  • Парубок дивується в душі, як тітка Василина, так люблячи землю, не стала ходити біля неї, а зробилася чаклункою. (М. Стельмах)
  • Виноград любить, щоб коло нього ходити. (М. Коцюбинський)
  • Хороший садок. І порядок у нім добрий. За рослинами ходять, поливають, перекопують. (Остап Вишня)
Переказуватися з вуст в уста, поширюватися (про чутки, перекази і т. ін.). Приклади
  • Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю. (Панас Мирний)
  • Дивуюсь: і чого про їх [них] така ходить неслава, що це непевні люди. (С. Васильченко)
  • Про силу Юрчика ходили цілі легенди. (Г. Хоткевич)
  • Події, що про них гомін ходив у народі і що до них закликали всі оті промовці на ярмарку, тепер уже здавалися не химерою, як це було ще вчора, а неминучою дійсністю. (А. Головко)
  • Степами гомін ходить уночі. (М. Рильський)
  • Горобці кублилися в стрісі і так цвірінчали, що аж виляски ходили по двору. (Григорій Тютюнник)
перен. Бути наявним, виявлятися де-небудь, у чому-небудь. Приклади
  • Ходить селом тривога, червоніє хмарами над хатами, поре ніч вогнистими язиками, як ножами. (П. Козланюк)
  • За синім морем – сині гори І плескіт холоду з ріки, За синім морем – ходить горе Не для багатих, – навпаки. (А. Малишко)
  • “Що ж між нами ходило, чорне та зловісне, що жили ми з тобою, як чужії”. (Григорій Тютюнник)
  • Біда не ходить одна: восени того ж таки нещасливого року трапилася нова трагедія – захворів малий Левко на віспу і невдовзі втратив зір. (з наук. літ.)
  • Біда не спить, але по людях ходить. (прислів'я)
  • Вже як я Бога милосердного молила-просила, щоб прибрав хоч двох з моїх сиріт, як той обклад ходив по селу. (Грицько Григоренко)
  • – І куди він хоче їхати по такій заметі? А тут не нині, то завтра жди нової сніговійниці. Чую все добре, – ревматизм так і ходить по костях. (І. Франко)
  • По ній [рівнині] ходили люті й прокляті хуговії. (Ю. Яновський)
Бути в обігу (про гроші). Приклади
  • Шкуратяні гроші ходили. (Номис)
  • – А які ж гроші ходитимуть? (О. Гончар)
Робити певний хід у якійсь грі. Приклади
  • Один Степан, як жонатий, сидів з дівчатами і .. заглядав їм у карти, підказував, що ходити. (Панас Мирний)
розм. Задовольняти природну потребу. Приклади
  • – А навіщо ж поміщиці оті клочки [клапті]? – спитала Катюша. – Щоб ходити за хату, – випалив Сашко і знітився. (М. Чабанівський)
  • Ходити до вітру.
тільки 3 ос., про кого – що, о що, безос., діал. Ітися про кого-, що-небудь, стосуватися когось, чогось. Приклади
  • Ми не мали жодних сумнівів щодо високого ступеня свідомості наших громадян. Але спосіб, яким її збудити! Про це, власне, тільки й ходило. (І. Микитенко)
  • Він зрозумів, що тут ходить про його авторитет перед дівчиною, перед цілим товариством. (Г. Коцюба)
  • [Конрад:] А вас таки дуже непокоїть наша місія? [Рішар:] Гадаю, що і вас не менш, бо ходить о долю такого горожанина, як будівничий Альберт! (Я. Мамонтов)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХІД

Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Приклади
  • Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули – катма ходу... (Л. Глібов)
  • Від бистрого ходу впрів [Мілько]. (Л. Мартович)
  • Есмінець зменшив швидкість ходу. (М. Трублаїні)
  • Любить він [гуцул], мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи, Так що інколи півднини ходу До найближчого бува сусіди. (І. Франко)
  • Він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома. (Григорій Тютюнник)
  • Євгенові усе ще не вірилось, що Шура зараз перебуває за кілька хвилин ходу від нього. (О. Гончар)
  • Поїзд ходу набирає, просторішає перон. (Н. Забіла)
  • Авто рушило пляжем .. Воно посувалося не швидко, .. проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися. (Ю. Смолич)
  • Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід. (С. Чорнобривець)
заст., уроч. Похід, процесія. Приклади
  • Величезний хід той суне, суне тихо, наче мла. (І. Франко)
Характер переміщення, спосіб, манера ходити; хода. Приклади
  • Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький, з виду добродушний. Хід дрібний. (І. Франко)
  • Він поцілував жінку й дітей і повільним, нетвердим ходом пішов далі гостинцем. (І. Франко)
  • Підслухала, як один панич глузував з її товаришки, що вона, йдучи, гримає, немов коняка. Це так її вразило, що відтоді ходила все на пальцях, і цей хід присвоїла собі й до сьогодні. (Л. Мартович)
  • Її спокійні рухи.., певний важкий хід босих ніг, поважне обличчя – все те навівало на паню Наталю спокій. (М. Коцюбинський)
Коридор чи тунель, що служить для переміщення куди-небудь; прохід. Приклади
  • Було ми ходимо малими по печерах тих, – запалимо віти соснові та й ходимо; а хід узенький та низький і дуже трудний. (Марко Вовчок)
  • Он вона, та вежа, бачиш? Та, що ліворуч... А на всі боки, до церкви, до річки, до лісу – підземні ходи. .. Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти. (Ю. Смолич)
  • Там, на хуторах, у відгороджених глухими стінами потайних конюшнях, цілу зиму хрумали овес застояні кавалерійські коні, а від батьківських хат були далеко прокопані підземні ходи, в яких, ждучи слушного часу, сиділи петлюрівські кадровики. (О. Гончар)
  • Він добре знав дубів породи, І з-під умілої руки Зникали шашелеві ходи, Кругами сходили суки. (В. Бичко)
  • Личинки трача утворюють під шкірочкою перших плодів звивисті ходи. (з наук. літ.)
Місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь які входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід. Приклади
  • Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом. (М. Коцюбинський)
  • [Невідомий:] Скажіть, із вашої ласки, що це за нора у вас? [Пані Люба:] Це наша таємниця, але вам, звичайно, ми скажемо: це потайний хід у сад. (С. Васильченко)
  • Богдан кинувся бігти за дівчатами, та хазяїн кав'ярні зупинив його: – То хід тільки для дівчат. (Ю. Яновський)
  • То все було на бокових ходах. А на головному? Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом. (Панас Мирний)
  • За яких-небудь чверть години був [Артем] уже на вокзалі. Через головний хід не рискнув зайти. Обійшов стороною – у хвіртку поза багажним склепом, і – на перон. (А. Головко)
  • Що далі ми йшли підвальними ходами, то більше дивувався дядя Михайло. (Л. Смілянський)
  • Молодиця з дівчинкою .. знайомими гайовими ходами і стежками доходили до ланку [ланка] у пущі самій і там сідали одпочивати. (Марко Вовчок)
перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь у часі. Приклади
  • Тихо, з очима, покритими мрійним туманом, він говорив їй про хід вечорів. (М. Коцюбинський)
  • Степан Вікторович відходив, цілком задоволений і собою, і ходом роботи на шахті. (В. Собко)
  • Хід подій; Хід бою.
  • Хід війни раз і назавжди змінився на нашу користь. (Н. Тихий)
  • Михай зіщулився. Ві ще не може зрозуміти хід думок хитрого слуги. (М. Чабанівський)
  • Йшла в театрі одного словацького міста якась історична п'єса. За ходом дії герой там вигукує: “Русь іде!” – і от, почувши це речення, всі глядачі, як один, устали і почали аплодувати. (М. Рильський)
  • Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись у ходах, він тепер розв'язав її. (Г. Коцюба)
Дія, робота, здійснювана машиною, механізмом і т. ін. Приклади
  • Григорію Сидоровичу не треба було й дивитися на манометри, щоб визначити хід печі, – йому здалося, що домна співає. (Ю. Яновський)
перен. Певний спосіб, маневр, дія для досягнення чого-небудь. Приклади
  • [Колос:] Але надто рисковано, якщо вони [гітлерівці] розгадають наш хід. (О. Корнійчук)
  • Йому пропонували мир .. Розібратися, що ж криється за тактичним ходом шефа, він не міг. (Н. Рибак)
Черговий виступ гравця в картярській, шаховій, шашковій і т. ін. грі. Приклади
  • Лагунський поставив кісточку, але гра розладналась, Лагунська уїдливо то пускала шпильки на його адресу, то сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами. (Г. Коцюба)
  • Помкапітана зробив хід конем і, хвилину затримавши погляд на дошці, підняв голову. (І. Багмут)
  • Ми ледве дограли одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і, нарешті, покинули доміно. (Л. Смілянський)
Нижня ходова частина воза або інших транспортних засобів. Приклади
  • Весело цокотіли по добрій дорозі залізні ходи. (А. Головко)
  • Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз. (М. Стельмах)
  • Трактори здригнули важким залізним тілом, глибоко вдавили землю широкими смугами гусеничного ходу і рівно рушили на степ. (Г. Епік)
  • Повзуть задумано гармати на механічному ходу. (В. Сосюра)
  • Рама обприскувача .. встановлена на двоколісному ході. (з наук. літ.)
  • Хід поршня; Хід преса.
  • Взуття на гумовому ходу.
кому. Можливість ввійти, пройти куди-небудь. Приклади
  • Як притоптаний з одного кінця черв'як болізно [болісно] в'ється, згинається – розправляється – нема йому далі ходу! .. Так Горпина крутилась коло свого темного лиха. (Панас Мирний)
  • Коли скресли раптово ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди не поткнись, загули моторизовані армії, забуксували, залаялись всіма мовами водії машин і стали. (О. Довженко)
  • [Печариця:] А тут – поподавися над тією стравою дома та в бурсі попосидь літ десять-дванадцять, та от тобі тільки й ходу, що учителем! (Панас Мирний)
  • [Петро:] Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе [зробить], поїдем до начальства. Я ходи знаю. (І. Карпенко-Карий)
  • Щиро вітаючи се нове видавництво [“Жіночу бібліотеку”] і бажаючи йому якнайкращого ходу серед нашої суспільності, ми хочемо сказати кілька слів про зміст 1-ї книжки. (І. Франко)
муз. Зміна, поворот у мелодії, музичній темі; музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до іншої. Приклади
  • Часто використовує композитор [Ю. С. Мейтус] ходи на дисонуючі інтервали, ланцюги секвенцій, що гостро звучать, складні гармонічні комплекси, полігармонію і політональності. (з наук. літ.)
  • Січинський написав думу [“Думу про Нечая”], очевидно, під впливом М. В. Лисенка .. Мелодії властиві речитативність, мелізматика та ходи на збільшену секунду. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХОДА́

Процес ходіння; ходьба. Приклади
  • Тодозя тихою ходою прямувала шляхом до Києва. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в рухи. (М. Коцюбинський)
  • Йдучи по піску поруч воза, Юхим упрівав і від ходи, і від думок. (Іван Ле)
  • Залишивши матір, пішов [Артем], навмисне не поспішаючи, щоб у розміреній ході вгамувати своє хвилювання. (А. Головко)
  • Від швидкої ходи випирало дух, піт заливав очі. (Григорій Тютюнник)
  • [Річард (прислухається, як тихшає хода Джонатана надворі, далі сідає в кінці стола):] Який я одинокий, Боже правий! (Леся Українка)
  • Самотньо й лунко одгукується в німих стінах моя помірна хода. (С. Васильченко)
  • Під вікнами почулась хода по рипучому снігу і голоси. (А. Головко)
  • До гаю хоч близенько видати, та далеко стрибати: розсудливій людині на добру годину ходи. (Марко Вовчок)
  • Махтей Нагірний живе від мене на годину ходи. (П. Куліш)
  • Мені сказали, що за день ходи я дістанусь до Маніли. (Ю. Яновський)
  • Пани й батюшки оглядають ходу [коней] і між собою нишком перемовляються або крадькома переморгуються. (І. Нечуй-Левицький)
  • Набавляючи ходи, загримить [паровоз] під гору. (В. Еллан-Блакитний)
Манера ходити, ступати. Приклади
  • Добре, .. що шовкові брови удались, хода павина да вид королівський, – дак і козака доскочила. (Ганна Барвінок)
  • Цілу ніч Якова не було, .. нема його, не чутно його важкої ходи. (Панас Мирний)
  • Молодиця прегарна, років їй, певно, сорок, хода спокійна і навіть велична. (Ю. Яновський)
  • – Не ліз би ти в провожаті, Денисе, – неприязно обізвалася Уляна .. Той мовчки, як би не чуючи, що каже стара, пішов лугом розвалькуватою ходою. (Григорій Тютюнник)
  • Серед інших бійців їх [розвідників] одразу можна було впізнати і по впевнено-розвалькуватій ході, і по мові, і по рухах, в яких було щось солдатсько-аристократичне. (О. Гончар)
  • Незабаром в передпокій увійшла рішучою ходою немолода лікарка. (М. Стельмах)
  • Дробот ішов і крадькома позирав на Наталку. Яка в неї легка хода! (С. Журахович)
  • Ідуть поважною ходою корови з поля чередою. (В. Сосюра)
  • Задивившись на рівну ходу потужного трактора “ХТЗ-НАТІ”, Матеїк зупинив коней і, мов зачарований, стояв не рухаючись. (І. Муратов)
  • Кричать гудки, мов сурми бою, і трактор владною ходою у полі чорну ріже путь. (В. Сосюра)
у знач. присл. ходо́ю, розм. Повільно, повагом, неквапом. Приклади
  • Замовк [Галайда], зажурився, Поїхав ходою. (Т. Шевченко)
  • Доведеться майже ходою тепер їхати. (Є. Кротевич)
чого, чия, перен. Рух уперед, розвиток від нижчого рівня до вищого; поступ. Приклади
  • В чорнім вугіллі горить Сяйво років і століть, І шумлять-гудуть заводи, І нема тих сил, народе, Щоб ходу твою спинить! (М. Рильський)
  • У час потокових ліній і автоматизованих процесів, увік всевладної ходи кібернетики та полімерної хімії не можна без критичного самопогляду. (з газ.)
  • Гуркотить, перекочується небом артилерійська канонада, здригається земля від вибухів, ближче й ближче чути в Люботині ходу війни. (Д. Бедзик)
  • В лісах теж відчувалася хода весни. (М. Стельмах)
  • Коли всі зібралися, він розповів нам про переможну ходу революції. (В. Минко)
  • Я люблю мою Вітчизну, що кругом, як сад, цвіте, за ходу її залізну у майбутнє золоте. (В. Сосюра)
діал. Марш. Приклади
  • Стоїть [справник] та свистить – якусь жовнірську ходу висвищує [висвистує]. (Марко Вовчок)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ХО́ДА

Швидко тікати, уникаючи чогось. Приклади
  • Чорт баче [бачить], що біда, та хода. (Сл. Б. Грінченка)
  • Вона за ним, він хода, біжить. (І. Манжура)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.