ХИЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ХИЛИ́ТИ
що.
Нагинати, пригинати що-небудь донизу, робити похилим; нахиляти.
Приклади
- Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі. (П. Куліш)
- Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє. (П. Грабовський)
- Хилить вітер жита понад шляхом. (П. Тичина)
- Миня узяв побожно глечик в обидві руки, припав до нього ротом і почав обережно хилити на себе, голосно ковтаючи холодний кисляк. (Л. Первомайський)
- Там, де верби хилять віти, Там, де лози струнко гнуться, Там, на озері розкішнім, Хвиля срібная жила. (О. Олесь)
- Шумлять, хвилюються жита. Поглянь лише навколо – пшениця стигла, золота додолу хилить колос. (Н. Забіла)
- Я чув уві сні, як наді мною шепотілись віковічні сосни, бачив, як хилили на мій лісовий курінь густе листя крислаті дуби. (Ю. Збанацький)
- * Образно. Хилить осінь чоло зморене, плечі обезкрилені. (Н. Забіла)
- Тихенький вітер хилив парашути до порослої низькою вільшиною долини. (О. Десняк)
- Горіла голова, усе тіло. Страшенно хилило лягти на дорозі і заснути. (В. Минко)
куди, до чого, перен., розм.
Навертати, спрямовувати до чого-небудь розмову, дію і т. ін.; гнути.
Приклади
- [Олена:] Може, вже мені на вулицю ходити можна? [Василина:] Бач, куди вона хилить, а я собі й байдуже. (С. Васильченко)
- – Мені якраз треба півслупця на підошви купити. Може, знайдеться в твого батька? – вже з любов'ю поглянув на засоромлене обличчя. – Напевне, знайдеться, – ще більше почервоніла дівчина, догадуючись, куди хилить цей глибокоокий, з стіжком перестиглого волосся парубок. (М. Стельмах)
- – Бачила я колись, як батько твій портрет царя Миколи спалив. – Семен Архипович здригнув. До чого це стара хилить? (Н. Рибак)
перен., розм.
Багато пити, часто вживати алкогольні напої; пиячити.
Приклади
- Сів він і собі за столом, казав подати “найкращого” [вина], хоч же йому і не пилось, хилив кухлик за кухликом. (П. Куліш)
- Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку. (І. Нечуй-Левицький)
- Хай декому буде наука, Хто хилить, забувши діла, До чого горілка-зміюка Сивуху Кузьму довела. (С. Олійник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.