УТИХОМИРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
УТИХОМИ́РЮВАТИ
Заспокоюючи, умовляючи кого-небудь, припиняти бурхливий вияв якихсь почуттів.
Приклади
- – Мамо! Господь з вами! чого ви вбиваєтесь?.. – втихомирював Корній матір, – от ліпше лагодьте мені хліба на дорогу та вирядьте... (Леся Українка)
- Він болів над своєю жінкою, що перемінилася в якесь одностайне, неприступне, втілене горе, і втихомирював її, як міг. (О. Кобилянська)
- Бабу годі було втихомирити .. Горе її, знайшовши собі вихід в тужливому лементуванні, не знало впину. (Ю. Бедзик)
- Ся ласкава промова зовсім утихомирила й ображених жінок і артистів. (О. Маковей)
- Тут намовою, Там окриком утихомирюють [поліцаї] людей. (І. Франко)
- Люда й Володя вже почали битися, і тьотя Галя кинулась їх утихомирювати. (О. Копиленко)
- Отче небесний, син твій спокушений, Утихомир мої страсті земні. (М. Вінграновський)
- Може б, Шрам і до кінця козаків утихомирив; так .. той потайний зрадця [зрадник] Вуяхевич розсипав гіркі слова в козацькії душі. (П. Куліш)
- Нелегко було утихомирить народ. Навкруги були погроми, пожежі. (М. Коцюбинський)
- В темряві зачорніла людська постать, притишеним голосом втихомирила собак. (Григорій Тютюнник)
- Російський уряд у 1830 р. .. не зважився на такий крок, який зробив австрійський у 1846 р. в Галичині, закликавши селян утихомирювати бунтуючих панів. (з наук. літ.)
- – Козаки втихомирювали село.., кров летіла аж на стіни зборні. (М. Стельмах)
Послаблювати, усувати що-небудь; впливати заспокійливо, угамовувати.
Приклади
- Спускалася ніч на землю, утихомирювала людські клопоти. (Панас Мирний)
- Вже укладав [Редліх] собі в голові якнайделікатніші, якнайбільше приятельські фрази, якими хотів утихомирити справедливий гнів капітана. (І. Франко)
- Він намагався говорити спокійно, хоч це йому кепсько вдавалось. Навіть сон не втихомирив розбурханих нервів. (В. Гжицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.