УПОР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УПО́Р

род. у. Дія і стан того, що упирається (див. упира́тися¹ 1). Приклади

Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди – небачений, новісінький! – і, не знайшовши поблизу нічого придатного для упору, розпластався просто на землі, націлюючись услід втікачеві. (О. Гончар)

род. а, техн. Пристрій, предмет, який підтримує що-небудь, служить для упирання в нього. Приклади

У випадку необхідності вивішування [піднімання] автомобіля на домкраті або гідравлічному підйомнику забороняється проведення робіт без підставлення козлів і упорів, що запобігають самовільному опусканню автомобіля. (з навч. літ.)
Для торцювання дощок .. влаштовують упори, які можна установлювати на певні розміри. (з навч. літ.)
Упори греблі.

спорт. Вправа у вольтижуванні.

род. у, діал. Упертість. Приклади

Параска з упором, властивим тупій та лінивій натурі, не покидала свого звичаю. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Силоміць, насильно.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Див. впо́ру.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.