УНІКАЛЬНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УНІКА́ЛЬНИЙ

Надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий. Приклади

Всередині собору [Софіївського] збереглись всесвітньо відомі софійські фрески та мозаїки, які являють собою унікальну за значенням пам'ятку образотворчого мистецтва XI ст. (з наук. літ.)
Гостям показали справді унікальний витвір – перший глобус місяця з усіма впадинами та рельєфами на його лицевій і тильній стороні. (І. Волошин)
В роботі розглядається Архів Коша Запорозької Січі – унікальне історичне джерело, пам'ятка української писемності XVIII століття. (з наук. літ.)

Єдиний, неповторний. Приклади

Якщо людство унікальне, тоді гуманізм набуває суворого, але аж ніяк не песимістичного забарвлення. (з наук.-попул. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.