УМІЛО — ТЛУМАЧЕННЯ
УМІ́ЛО
Присл. до умі́лий.
Приклади
- Учитель .. такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч незнайомі з ним, дуже його любимо. (Леся Українка)
- Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись. Та вміло правила кіньми Софія. (А. Шиян)
- Бересток легко розколюється на четвертинки, і Тимофій уміло починає витісувати з них ніжки. (М. Стельмах)
- Бутень навпереміну пожовує то молоді гіллячки, то якусь траву, вміло вибираючи її широкі листочки з-поміж іншої. (П. Загребельний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
УМІ́ТИ
Володіти умінням робити що-небудь.
Приклади
- Зоня знала стільки веселих .. краков'яків, уміла так гарно танцювати. (Леся Українка)
- Кульжан вміла і шити, і варити, і валяти повсть, і вишивати. (З. Тулуб)
- – Нам, товаришу Оленчук, зараз потрібні люди, які досконало знають Сиваш, уміють орієнтуватись на ньому не тільки вдень, а й вночі. (О. Гончар)
- У кого ремесло в руках, тому легше прожить, але й усього потроху уміть – теж добре. (В. Дрозд)
- Марічка і сама вміла складати пісні. (М. Коцюбинський)
- Умів Юрчик оповідати як ніхто! Славився тим. (Г. Хоткевич)
- – Терентію, я мушу тобі сказати, ти зовсім не вмієш розмовляти з людьми. (О. Довженко)
- Вміла мати брови дати, Карі оченята, Та не вміла на сім світі Щастя-долі дати. (Т. Шевченко)
- Він закляк, як та худобина, якій болить щось усередині, а сказати вона про те не вміє. (Григорій Тютюнник)
- В. Сосюра, як відомо, умів побачити в звичайному незвичайне і розповісти про нього звичними словами. (з наук. літ.)
- Я взагалі особа, якій цифри немилі й яка з ними не вміє поводитися. (із журн.)
розм.
Знати.
Приклади
- – Хлопці, чутно, співають, – цокоче дівчина. – Та таких гарних пісень! Наші хлопці таких і не вміють; мабуть, то байрачани... (Панас Мирний)
- Батюшчин машталір був колись у салдатах [солдатах] і вміє багато слів, що й учительша їх не чула. (І. Микитенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.