УМОВКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Переставати говорити, припиняти розмову; замовкати. Приклади

Хоч і розвеселився [Грицько] за роботою, та чогось умовкав посеред розмови і наче про щось думав. (Ганна Барвінок)
Він говорив майже не вмовкаючи, і мав про що говорити. (В. Гжицький)
Гупнуло так, що задвигтіла халупа. Всі здригнулись й умовкли на хвилину... (С. Васильченко)
Присутні розступилися, даючи вільний прохід старшому, урочисто умовкнувши. (Іван Ле)
Не знайшовши відповідного їдкого за змістом і все ж таки делікатного за формою слова, вмовкла [Ольга]. (Ірина Вільде)
Може, не один наймит гіркий, .. поганяючи чужу худобу та співаючи свою давню гірку пісню, що “немає гірше так нікому, як бурлаці молодому”, почувши Кармелеву пісню, вмовкнув і повернувсь до хазяйської хати задуманий. (Марко Вовчок)
Умовк кобзар сумуючи: Щось руки не грають. (Т. Шевченко)
Стіл поваливсь, шкло забряжчало на долівці, музики вмовкли. (П. Куліш)
Соловейки притихли на хвилину, теж умовкли. Все кругом уже спало. (Леся Українка)
Місяць світить... видно, як удень. Варка зразу була почала кричати та пручатись, а потім чогось умовкла. (С. Васильченко)

Переставати видавати, утворювати які-небудь звуки. Приклади

З гір потоки! Скільки їх!.. Чистих, холодних, ясних .. Ледве вмовкає один – впереді [попереду] вже чується ласкавий зазив другого. (Г. Хоткевич)
Коли вмовкала скрипка, під вікном зчинявся галас. Кортіло всякому заглянути в цю глиняну шкаралупу, звідки лилися звуки. (Іван Ле)
[Амфіон:] В тернах лежить покинута кітара [кіфара], на лірі струни зсохлись від невжитку, цівниця, дар від бога Пана, вмовкла. (Леся Українка)
Коли .. радіола вмовкла, ілюмінація погасла, хтось зненацька задзвонив шкільним дзвоником, отим, що нагадує тронку чабанську... (О. Гончар)

Переставати звучати, затихати (про голос, спів, музику і т. ін.). Приклади

Чим ближче присувається до горстки людей темний, невідомий ліс, вмовкають голоси. (В. Бабляк)
Веселий гомін умовк. (І. Франко)
Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне, жовкне... Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист – хутко вмовкне... (Леся Українка)
Вона [Анна] підняла руки, щоб подати їх йому, та в тій хвилі вмовкла музика. (О. Кобилянська)
Одного дня гарматні постріли пролунали цілком близько. Здавалось, що зразу за лісом .. Одначе постріли швидко вмовкли. (В. Гжицький)

УМОВКА́ТИ