УЛОВЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь органами чуттів. Приклади

Іноді крізь тупотіння копит ухо вловлювало далекий гуркіт грому. (З. Тулуб)
Платон підставляв вітрові лице і вловлював п'янкі запахи осіннього поля. (М. Зарудний)
Вухо вже вловляло з далекого краю озера шум водоспаду. (Л. Смілянський)
З хатніх вікон ясно чути Рудикові, плаче й приказує щось Христя. За вітром не чути слів, не вловити їх... (Г. Косинка)
Щитомордники, гримучі змії і багато інших плазунів навчились уловлювати невидимі теплові промені. (з наук.-попул. літ.)
Якимсь тільки їй властивим, чуттям, чуттям солдатки уловлювала вона біль Надії. (Яків Баш)
Після проповіді читали псалми. Даша прислухалася, але не могла вловити змісту. (С. Журахович)
Левко вловив у його тоні приховану іронію і ще більше скипів. (І. Цюпа)
Саме мелодію слова, як мало хто, умів уловлювати і тонко відбивати Павло Тичина. (з навч. літ.)

перев. док., кого. Схопити, затримати того, хто тікає, ховається. Приклади

Дидона вигадала грище, Еней щоб веселіший був, І щоб вертівся з нею ближче, І лиха щоб свого забув: Собі очиці зав'язала І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить. (І. Котляревський)
[Пастух:] Тут вирвався якийсь бурлака-волоцюга... Либонь давно ховався тут... і втік. На бога, браття, поможіть вловити. (Леся Українка)
Вводять побитого польського шпигуна. [Козак:] Вловили, гетьмане. Украв він човна і тікав у плавні. (О. Корнійчук)
Юля скинула косинку, зав'язала очі і, простягнувши руки, весь час сміючись, намагалася вловити його [Отто]. (Григорій Тютюнник)

перев. док., що. Схопити що-небудь на льоту. Приклади

Листя ж ми руками ловим – та куди там уловить! Мов із сміхом кольоровим все воно кружля й летить... (П. Тичина)

перев. док., кого. Схопити або піймати в пастку, яму яку-небудь живу істоту як здобич або з якоюсь іншою метою. Приклади

Веде його [кота] лисичка до своєї хати, – так уже йому годить: уловить де курочку, то сама не їсть, а йому принесе. (з казки)
Уловив [Вася] і терпеливо, ласкаво навчив дикувате пташеня усяким штуковинам. (О. Ковінька)
– Я он того мишастого вловлю, – тицьнув [козак] пучкою на верболіз, де никав чи то турецький, чи козацький неосідланий кінь. (С. Добровольський)

перев. док., кого, що. Витягти, вибрати, дістати що-небудь з води (рибу і т. ін.). Приклади

З подвір'я, галасуючи, дітвора виносить великий рибальський сак і прямує до річки. – Мамо, і я побіжу з ними, – прохає Ксеня. – Може, щось і вловимо на вечерю. (М. Стельмах)
Повернувшись з школи, він сказав таткові, що піде на ставок, може раків уловить. (П. Автомонов)

перев. док. Застати, затримати когось на місці здійснення чого-небудь недозволеного. Приклади

[Берта:] Тепер місячно, то ми підемо в кущі, візьмемо Августа з собою, та й принесемо в'язочку хмизу. [Стара мати:] Еге, щоб ще лісничий вловив! (Леся Українка)
– Мене раз піп уловив на яблуні. (І. Микитенко)

спец. Відбирати з якого-небудь середовища певним апаратом, приладом (хімічні продукти, пил тощо). Приклади

Він [хлорофіл] міститься у хлоропластах – складових рослинної клітини, основне призначення яких – уловлювати й перетворювати світлову енергію. (з наук.-попул. літ.)

УЛО́ВЛЮВАТИ