УГАМОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Заспокоювати кого-небудь, розвіювати чиїсь тривоги, хвилювання і т. ін. Приклади

Зінька стоїть коло неї [Параски] та все уговорює та угамовує. (Панас Мирний)
Тихі синові речі немов її [Іваниху] трохи вгамували, вона відступила від нього і почала збирати йому дещо в клунок на дорогу. (Леся Українка)
Яків пригортав його [Гриця], шикав, гойдав – не помагало, та вже Настя, узявши до себе, угамувала малого. (Панас Мирний)
Хтів Бертольд розумним словом Люте військо вгамувати, Та воно дедалі гірше Почало репетувати. (Леся Українка)
– Тихше, тихше, – вгамовувала кузину Ольга. (Ірина Вільде)
Мирон Багатир вгамовував Антона, який над міру розійшовся і нічого вже не хотів знати, тільки душа бажала пісні. (С. Чорнобривець)
І не таких норовистих молодиків Валентин Модестович угамовував. Прибере й цього до рук, зробить з нього тактовного й культурного інженера. (Ю. Шовкопляс)
* Образно. П'ятеро дорослих людей у човні? Але хіба їм під силу вгамувати, приборкати оцей розгнузданий шал Балатону! (О. Гончар)

Повертати у стан спокою, рівноваги (нерви, серце і т. ін.). Приклади

Маруся сиділа й мовчала і тільки дивилась в вікно на небо, неначе шукала в йому поради. А небо мовчало і пишно сяло, поради не давало, тільки вгамовувало її роздратовані нерви. (І. Нечуй-Левицький)
Скажу вам одверто – дуже страждала я, не маючи звісток від свого чоловіка... І ніяк не могла вгамувати свого серця. (О. Копиленко)

Стримувати, припиняти вияв чого-небудь (перев. почуття). Приклади

Щоб угамувати гнів пана станового, я повернувся до його й почав стиха казати. (Панас Мирний)
Не згинайсь, угамуй своє горе; Знай – надії твої чарівні Згоють разом зневірення хворе, Розцвітуть, мов квітки запашні. (П. Грабовський)
Лодиженко приязно дивився на начальника будівельного відділу і ледве вгамовував дух протесту. Але тримався. (Іван Ле)
Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх. (З. Тулуб)
Я співав .. і не знав, куди подіти свою радість, як вгамувати жагу до голубого світу, що колихав мене. (Григорій Тютюнник)
Вгамуйте, заглушіть попрошене ридання. (М. Зеров)
Хоч Катюші і вдалося вгамувати бійку, але гра вже не клеїлась. (М. Чабанівський)
Жадне прохання близьких приятельок не вгамувало її сліз. (І. Нечуй-Левицький)
Іде собі [циган] дорогою, Свіжий хрін смакує; Вертить свердлом йому в носі, А сліз не вгамує... (С. Руданський)
– Дивись на хусточку мою, Узористі сліди. Бува, поранять у бою, До рани приклади. Вгамує кров гарячий шовк. (А. Малишко)
* У порівн. Пронизливо зойкнув паровоз і замовк, немовби хтось одразу ж угамував його пекучий біль. (С. Журахович)

Зменшувати, задовольняти (голод, спрагу і т. ін.). Приклади

Юнак жував його, листя хрумтіло на зубах, сік сповнював рот. Але це мало вгамовувало спрагу. (О. Донченко)
Я переліз через паркан, помацки нарвав слив, щоб угамувати голод, і ліг в садку на лаві. (П. Панч)
Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу. (З. Тулуб)

УГАМО́ВУВАТИ