ТІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТІКА́ТИ

Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. Приклади

Він тікав тепер щосили, немов сповнивши якийсь страшенний злочин, бажав сховатися десь. (І. Франко)
Всі тікали, хто куди. Я теж не дурний чекати дядька Логовника, який так хотів підписатися комусь з нас на спині, й побіг борозною. (М. Томчаній)
Щосили кинулися тікати олені. (М. Трублаїні)
* У порівн. Ніхто не примічав, що Йосип, як тілько вийшов з двору, то, не озираючись, подрав чимдуж, наче тікав від кого. (Панас Мирний)
– Хіба, Василю, тепер, коли сунуть звідусіль вороги.., а ми примушені тікати або ховатись у глибокі нори, хіба ви не марите зараз про інші дні? (Б. Антоненко-Давидович)
Віяв горішній вітер, і лодії [човни з вітрилами] швидко тікали від Вітачевої гори. (С. Скляренко)

Поспішно відступати. Приклади

Козаки кинулись і швидко наздогнали польське військо: шляхта дійшла до такого безладдя, що покидала ридвани й вози, шаблі та рушниці й тікала світ за очі. (І. Нечуй-Левицький)
– Еге ж, страх неприємна річ .. Інакше, звідки, скажімо, паніка на війні, коли цілі полки, корпуси тікають, як череда? (А. Головко)
Святополк мусив тікати на захід “між ляхи і чаки”. (з наук. літ.)
Пани тікали, никли перед лицем народу, як солома в огні. (М. Коцюбинський)
– Треба глянути, чи на конях збруя справна, а то, може, назад тікати доведеться, – клопотався Охрім. (Григорій Тютюнник)

Самовільно, потай залишати кого-, що-небудь, приєднуватися до когось, направлятися кудись. Приклади

– Добривечір, Василино! Куди це ти йдеш проти ночі? – спитав у неї Лейба. – Може, тікаєш од пана? (І. Нечуй-Левицький)
Маруся не встала й до вечері. Важко було би бачити мужа. Він ще міг би запитати, чого вона така смутна, а вона могла би відповісти: “Бо сеї ночі тікаю з опришком у гори”. (Г. Хоткевич)
З околишніх сіл без кінця раз у раз озброєні хлопці тікали до нас. (В. Сосюра)
Козаков ішов, ступаючи на п'яти, подавшись усім корпусом вперед, і розповідав, що він тікає з госпіталю. (О. Гончар)
Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти. (Олесь Досвітній)
– З вашого села я нікуди не піду. Мене ніхто сюди не посилав, я прийшов добровільно, а добровольці не тікають. (Григорій Тютюнник)
Як у пеклі жилося тоді Тарасові в батьківській хаті, .. іноді тікав на кілька день аж у друге село. (Панас Мирний)
Вона все тікала з хати, щоб не бути вкупі з старими. (М. Коцюбинський)
– Сядь, Юрку, хоч на хвилинку. Коли не сядеш, квочка буде тікати з гнізда, курчат не висидить. (М. Томчаній)
Шевченко ходив мовчазний, насупивши свої кошлаті брови, або тікав у кубрик, до матросів. (З. Тулуб)

перен. Швидко переміщаючись, віддалятися, зникати. Приклади

Заспокоювалася [Маруся] поволі. Немовчно тікали маленькі хвилі пересохлого потоку. (Г. Хоткевич)
Був захід весь од вибухів багряний, – і навіть хмари, й ті корились нам, тікали вдаль, розвіяні в покорі. (В. Сосюра)
Прудка течія зносила їх [Івана і Соломію] вниз, і видко було, як тікали од них білі береги з чорними вербами. (М. Коцюбинський)
Телеграфні стовпи нескінченним струнким рядом тікали вдалину. (О. Довженко)
І тягнуться з невідомого кудись, дроти, і навздогін їм тікають стовпи. (Б. Антоненко-Давидович)
Каро вдихнув на повні груди густе осіннє повітря і пішов стежечкою, що тікала в глиб лісу. (Н. Рибак)
Блідніть, зорі зелені, ховайся, місяцю ясний, тікай, нічний тумане! (О. Донченко)
Річка набрякала туманом, півні скльовували зорі з неба, а по Беєвій горі на північ тікали тіні. (Григорій Тютюнник)
Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала, наче гралися наввипередки; .. вони од його [Чіпки] тікали, зникали. (Панас Мирний)
Вона хвилювалася, говорячи. Слова тікали від неї, мова плуталася і переривалася. (В. Собко)

від кого – чого, заст., кого, чого. Уникати кого-, чого-небудь, утікати зустрічі з ким-небудь; ухилятися від чого-небудь. Приклади

– Чого це він неначе одмикує та тікає од мене? (І. Нечуй-Левицький)
Зо мною холодні, од мене видимо тікають, а я втрачаю помалу дар слова і всю вимовність слова вкладаю в очі, у вираз обличчя. (М. Коцюбинський)
[Василь:] Чого ж ви людей цураєтесь, світу тікаєте? (Панас Мирний)
– Дай же, мій батьку, обняти тебе... Не тікай від обіймів. (М. Зеров)
Він кидає першу кохану дівчину і, закоханий у мрії, тікає від свого щастя. (Б. Антоненко-Давидович)
* Образно. Лінь тікає діла, Як сонечка тьма; Лінь – се одур тіла; Одур – лінь ума. (П. Грабовський)
І думається мені: коли такий наш фатум неминучий, то даремне й тікати від нього. (Леся Українка)
Чомусь саме сьогодні нараз перед ним з'явилось те питання, від котрого він так ніби тікав досі, хоч і передчував, що воно колись прийде. (Г. Хоткевич)
Став тоді хлопець в самій уяві своїй вигадувати всякі пригоди й переживати їх, тікаючи од неприємної дійсності в привабні мрії. (А. Головко)

Припиняти спільне життя з ким-небудь, покидати своє подружжя. Приклади

А що, як і тут їй скажуть: .. Таких, мовляв, що від чоловіків тікають, нам тут не треба. (Г. Хоткевич)
– Скільки разів сама тікала до батька від сього Тимоша, а ще говориш про любов. (О. Гончар)

тільки наказ. сп., також у сполуч. зі сл. з моїх очей, мені з очей, розм. Уживається як наказ або прохання відступити, відійти, завернути, піти назад, і т. ін. Приклади

– Тікай, бо, їй-богу, пхну. Я не подивлюсь тобі в вічі, – крикнула Мотря й замахнулась на Карпа віхтем. (І. Нечуй-Левицький)
– Мамо, тікайте, не заважайте, мамо! (О. Довженко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТІ́КАТИ

Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). Приклади

Тихо-тихо так у кімнаті; тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері... (Г. Хоткевич)
Тиша заколисувала думки, увагу, гнітила, чулося навіть, як у кишені тікав годинник. (В. Минко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.