ТУПЦЮЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ТУПЦЮВА́ТИ

Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Приклади
  • Тупцюють дроворуби, хукають у руки, а носи сині, на бородах сніг. (А. Тесленко)
  • У відчинених навстіж дверях стайні тупцювали коні, хрумкаючи корм. (О. Гончар)
  • Коломієць уже деякий час .. тупцював довкола професора і силкувався потрапити йому на очі. (Ю. Смолич)
  • Баба тупцяє коло печі, – тільки оце паляниці повиймала. (Ганна Барвінок)
  • Всі враз обернулись і витягли голови вниз до маленького чоловічка в свиті. Він ніяково тупцяв на місці й від сотні очей стрепенувся, як від холодної води. (П. Панч)
розм. Іти, ходити. Приклади
  • Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював. (І. Франко)
  • – Сідай, дитя, поки баба ще тупцяє, – добрими очима дивиться на нього стара і зітхає. (М. Стельмах)
  • Старий грає, примовляє, Ногами тупцює. (Т. Шевченко)
  • Він бачив, як поміж столиками почали тупцювати пари. (П. Загребельний)
коло (біля) кого – чого, розм. Доглядати кого-, що-небудь. Приклади
  • Улітку .. коло саду й коло пасіки тупцяв [Семен Денисович]. (Б. Грінченко)
  • Край стола сидить Мотря та понуро, вовкувато дивиться, а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї, регоче. (А. Кримський)
  • – Це вони [батюшка й матушка] так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.