ТУЖИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ТУЖИ́ТИ
Дуже сумувати, журитися, переживати якесь горе, якусь невдачу і т. ін.
Приклади
- Опасувалися, щоб не заподіяв [Павло] собі смерті, бо дуже він вже тужив. (Марко Вовчок)
- Чом тобі хоч вітер не розкаже, Як тужу я й плачу?! (А. Кримський)
- О перша сивино осінніх днів! Як тужить той, кому твій час наспів, Мов біла провість життєвого спаду. (М. Зеров)
- Ой чим же я завинила, Що нелюба стала? Дні і ночі я тужила, Та вже й перестала. (Л. Дмитерко)
- * Образно. Вітер віє, вітер віє, Серце тужить, серце мліє. (С. Руданський)
- Зчорнів я, змарнів я, попід гаєм ходячи,За тобою, моє серденько, тужачи, тужачи. (Ганна Барвінок)
- Важко звикав Михайло до життя в горах. Син степів, він тужив за рідними просторами. (В. Гжицький)
- Тут, над морем цим погідним, Я тужу тепер за вами, Любими осокорами. (М. Вороний)
- Тужив [Дмитро]. Смертельно тужив. По тім нектарі полонинськім, на котрім зріс, міське повітря давило йому груди. (Г. Хоткевич)
Плакати, примовляючи; голосити (див. голоси́ти1).
Приклади
- Баба Сикліта одно тужила: – За що ж це мене господь покарав отакими дітьми? (Грицько Григоренко)
- Припадала [баба] головою до полудрабка й починала тужити: – А куди ж це ми їдемо, куди од'їжджаємо! (С. Васильченко)
- Плакала, тужила мати. – Ну, годі скиглити, стара, – сказав Бульба. (О. Довженко)
- * Образно. Сердитий вітер тоскно завивав під стріхою старої Голубаревої хати .. Вітер той і досі тужить і свище у вухах, в серці Марії. (І. Цюпа)
- Тужив далеко десь жіночий одиноко голос. (А. Головко)
- Пасуться на стернях отари худоби, пахне дозрілими хлібами, і тихо-тихо всюди, тільки пісня тужить та скаржиться. (Григорій Тютюнник)
- День був чудесний, десь дзвеніли кулики, тужила чайка. (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.