ТОРКАЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що. Доторкатися до кого-, чого-небудь, злегка натискувати на щось. Приклади

Прийшов мій миленький та й торкає: – Вставай, моя мила, вже світає. (П. Чубинський)
Моя бесідниця часто торкала мене за плече або нахилялась, щоб заглянути мені в очі. (Леся Українка)
Пальці владно торкали струни. (Н. Рибак)
Ведмежа торкнуло лапою ногу сурмача. (Ю. Яновський)
Знайшла Катря кнопку, торкнула. На дзвоник не скоро вийшла служниця. (А. Головко)
* Образно. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... (М. Коцюбинський)
Торкне берізку білокору Ранковий промінь, і дивись – Ще й сонце не підбилось вгору, Берізки й інші зайнялись... (С. Воскрекасенко)
* У порівн. Настя Григорівна, погасивши огонь, хотіла вже лягати в постіль, коли її немов торкнуло щось: здалося – чогось іще не зробила. (С. Васильченко)
Показати б Наталці оцей – в інеї – ліс... І торкати його не можна: здається, зачепи одну оту крайню гілку, – і весь ліс .. осиплеться вмить, розкришиться на скалки. (О. Гончар)

що, перев. у сполуч. зі сл. серце, душа, перен. Зворушувати, хвилювати. Приклади

Лагодилась буря. Але я байдужно дивився на грізні розрухи натури, не торкала якось мого серця дика краса південної бурі... (М. Коцюбинський)
І дальніх арф незнаний перебір Поетові торкає душу чулу... (М. Рильський)
Чіпку все зачіпало, все торкало. Він про все баби розпитував. (Панас Мирний)

кого. Зачіпати кого-небудь, порушувати чийсь спокій. Приклади

Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. (Сл. Б. Грінченка)
Оля, яку я досі не посмів торкнути й словом, засміялася і показала гарні біленькі зуби, чисті, як її напрасована блузка. (М. Томчаній)
– Ну тебе, досить, – зупинив його Каринський, неприродно сміючись. – Тебе торкни тільки... (Ю. Шовкопляс)

кого, що, перев. з запереч. част. не, розм. Те саме, що торка́тися 3. Приклади

Річард сидить, не торкаючи страви. (Леся Українка)
– Відчепись-но, – буцімто сердиться [на бабу] дід Василь... – Хай попоїсть парубок... Торкай, торкай пиріг, Грицю. (І. Микитенко)

кого, що. Те саме, що штовха́ти 1. Приклади

Дівчата торкали одна одну ліктем і сміялись у рукава. (І. Нечуй-Левицький)
Хома торкає Андрія в плече і повертає наліво. (М. Коцюбинський)
Хмельницький торкнув ногою дубові дверцята і, згинаючися глибоко, ввійшов до хатчини. (І. Франко)
Тимко озирнувся і хотів запитати, куди він його веде. Боєць ошкірився і легенько торкнув Тимка багнетом під лопатку. (Григорій Тютюнник)
* Образно. Під конвоєм я в степ іду сумним селом. Голосить вітер наді мною, в плече торкаючи крилом. (В. Сосюра)

перев., док., кого, що, розм. Те саме, що уда́рити 1, 2. Приклади

Я кинулась між їх, щоб розборонити, вхопила залізну кочергу та й торкнула помаленьку дядька по голові. (І. Нечуй-Левицький)
Каліка .. схопив камінь і торкнув ним бабу в лоб. (Г. Хоткевич)
Тут Артем і скипів: виступив із кузні та ніби ж не дуже й торкнув прикажчика у вухо, а він і скрутивсь. (А. Головко)

без прям. дод., розм., рідко. Злегка стукати. Приклади

Хто торка, тому відчинять. (Номис)

кого. Ворушити віжками, поводом, острогами, примушуючи коня рушити з місця або прискорити рух. Приклади

Варка, випроставшись, торкає віжками коней, і безтарка з торохкотінням віддаляється вуличкою в степ... (О. Гончар)
Богун злегка торкнув повід, і вірний кінь, товариш грізних січ і славних перемог, слухняно рушив уперед. (Я. Качура)

без прям. дод., наказ. сп. торка́й, (торка́йте), розм. Рушай (рушайте) з місця, їдь (їдьте). Приклади

Вивернеться [Антосьо] на бричці й гука: “торкай!”. (А. Свидницький)
– Торкай! – сказала Тоня кучерові. (А. Головко)

без прям. дод., діал. Випивати (у 2 знач.). Приклади

[Старшина:] От і хороший чоловік, тільки торка багато! А голова золота! (І. Карпенко-Карий)

ТОРКА́ТИ