ТОЖ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

спол. Уживається звичайно на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок з попереднього, з якогось повідомлення, з чогось сказаного; наближається за знач. до спол. таким чином, отже. Приклади

Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся [найнявся], не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка)
Тож він дуже зрадів, коли матушка Прохіра прийшла до нього на пораду, ще й чоловіка свого .. привела з собою. (М. Коцюбинський)
Тож, як нашлють вояків у Понтіни, на збір Галлінарський, – Все розбишацтво у Римі збирається повним звіринцем. (М. Зеров)
Тож як мудрості доходиш, – хочеться і жить, і жить! (П. Тичина)
Праця тут [на пошті] збірна, тож помилки одиниць стаються помилками цілого бюра [бюро]. (І. Франко)
– Але дуже мене скортіло послухати [промову]. Тож я сховався під дошки, аби не донеслося до старости, що я був на вічу [вічі]. (Л. Мартович)
Ти [Леся Українка] йшла проти бурі, Мірялась силою з нею, Проти надії надіялась ти, Тож годиться тебе, непоклінну, Слово твоє, що міцніше за крицю, Називать Ломикамінь! (М. Рильський)
Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився й прислухався. Усе віщувало добру днину .. Тож Ант вирішив, що йому не слід ждати, й одразу повернувся до хижі. (С. Скляренко)

част. Уживається для логічного виділення певного слова або для підсилення загального змісту всього висловлювання. Приклади

[Йоганна:] Як я могла забути?! Тож учитель наказував повік не розлучатись, хіба що зрада станеться. (Леся Українка)
І тож треба таке: з учителювання увільнили, заарештували, потім заслали, а за віщо? За те тільки, що книжки селянам читав. (А. Тесленко)
– Тож я хотів би... як найде дванадцята година – самовар щоб був готовий, хліб... ну, все, що треба! (П. Тичина)
Ластівки завжди дивують його своїм інженерним умінням, – тож треба зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів, не впало. (О. Гончар)

присл., діал. Також, теж. Приклади

Оженивсь він із Оксаною, – Яковенка старого дочка, тож козацького хорошого роду. (Марко Вовчок)
Пізнав пан Турн пана Енея, А Турна тож Еней пізнав. (І. Котляревський)
– Гнидині сини обидва, як хмара, а нічого – мовчать, тож хитрі. Хуторян за себе, мабуть, думають нацькувати. (А. Головко)