ТИКВИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ТИ́КВА

Рослина родини гарбузових.
Грушоподібний довгастий або плескуватий плід цієї рослини, що має дуже тверду шкірку; вирощується перев. з декоративною метою. Приклади
  • * У порівн. Він з усього розмаху цюкнув його [ведмедя] згори в голову, аж череп розколовся надвоє, мов розбита тиква. (І. Франко)
  • [Степан:] А тут у тебе у цій тикві (показує на його голову) клоччя чи пір'я? (М. Кропивницький)
розм. Череп'яна посудина, подібна до глечика, з дуже вузьким горлом, у якій носять або тримають воду, вино тощо. Приклади
  • Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили [троянці] без остатку, Посуду потовкли в шматки. (І. Котляревський)
  • Сидить там пасічник з білою бородою, в білій сорочці, цюкає сокирою або дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вони жадібно пили воду, заломивши голови й перехиливши тикви до рота. (Ю. Смолич)
  • Пані Оборська оступилася, сіла з другого краю стола. Потім підвелася, відсунула венецьку тикву з .. угорським вином. (Іван Ле)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.