СЯЙВО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь. Приклади

Сонце ясне .. котилося по блакитному морі безкрайого неба, розливало своє сяйво на увесь світ. (Панас Мирний)
Хороше, затишно так під сяєвом .. лампи. (Ю. Смолич)
В дірки [покрівлі] місяць ллє голубе сяйво, і од того в клуні видко і все в голубому. (А. Головко)
Людей на мить осліпило сяйвом прожекторів, наведених звідкись просто на них. (О. Гончар)
Я зайшов до кімнати, залитої сяйвом юпітерів. (П. Панч)
Благословенні ви, брати, Що в сяйві дружби і свободи Йдете до спільної мети. (М. Рильський)
Людина відчуває себе новонародженою перед красою життя,і сяйво добра освічує їй душу. (Григорій Тютюнник)
В сяйві слави краєві явись, Ворогам – у полум'ї й залізі! Київ, Київ! Серцем поклонись Командиру київських дивізій. (Т. Масенко)

Круг, який світиться навколо чого-небудь, оточує щось. Приклади

Ніч. Гори мріють силуетами .. На горі стоїть Мефістофель в червоному сяєві. Очі горять, як жар. (І. Нечуй-Левицький)
Сніговій на київськім пероні Під ліхтарним сяєвом курить. (П. Воронько)

Блиск, яскраве відбиття, віддзеркалення світла, променів. Приклади

– Піду я.., мамо, в військо та буду офіцером. Буду конем вигравати! А на мені золоті еполети сяєвом блищатимуть! (І. Нечуй-Левицький)
Проти сонця заблищали золотим сяйвом церковні бані. (А. Хижняк)
Коні рушили, і різке сяйво снігів і голубі тіні від санок замерехтіли в його очах. (М. Стельмах)
Ліс .. весь спалахнув після дощу зеленим сяйвом. (О. Гончар)
– На свята побачите мене у повному сяйві парадного мундира, – засміявся Коваль. (В. Собко)

перен. Радісний, щасливий, вдоволений вираз (очей, обличчя). Приклади

Він засвітився самовідданою вдячністю до завбудинку за його суворі слова і з тим радісним сяйвом поринув у глибоку тишу ночі... (І. Микитенко)
– Бачили б ви вираз облич, сяйво очей усіх тих, хто жив нашою таємницею в той день! (Ю. Збанацький)
Дівчина глянула на кооператора голубими очима, повними якогось тихого і щасливого сяйва. (М. Чабанівський)
– Якщо ти не втратив тоді самовладання, вивів [із шторму] судно, то, може, це й тому, що був не сам, що .. вона, Лукія, знаходила тебе із сяєвом своїх закоханих очей. (О. Гончар)

СЯ́ЙВО