СУПЕРЕЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СУПЕРЕ́ЧИТИ

Не погоджуватися з ким-небудь; перечити. Приклади
  • Катря не боїться нічого: питає його та розпитує, та суперечить, поки аж батько не покрикне: “годі!”. (Марко Вовчок)
  • – І таке витієш! Чого б то я тобі “здоров” не казав! – щиро суперечу їй. (С. Васильченко)
  • Який він безстрашний та веселий стає, коли вип'є чарку, як усіх критикує, не супереч тоді йому. (О. Гончар)
  • – Ти що це суперечиш батькові? (А. Шиян)
  • [Кіндрат Антонович:] Ти у нас одна, не хочу більш тобі суперечити! Їдь, куди тебе веде твоя думка, довчайся, вишукуй довічної правди. (М. Кропивницький)
  • Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбивав її ложку. (Панас Мирний)
Не відповідати чому-небудь, бути несумісним з чимсь. Приклади
  • Гризли його сумніви, чи не буде суперечити вимогам хорошого тону пропозиція щодо вінчання під час жалоби. (Ірина Вільде)
  • Було безумством .. загоном легкої кінноти при двох кулеметних тачанках атакувати військові кораблі інтервентів. Кіннотою на кораблі! Не вкладалося це ні в які устави, суперечило всім тактикам і стратегіям. (О. Гончар)
  • Ваш намір суперечить найосновнішим і для всіх лбдей обов'язковим вимогам людяності. (В. Підмогильний)
  • Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України. (з мови документів)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.