СТУЛЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТУЛЯ́ТИСЯ

Наближаючись впритул одне до одного, щільно з'єднуватися (про предмети або краї предметів). Приклади
  • Я тепер маю окремий світ, він наче перлова скойка: стулились краями дві половини – одна зелена, друга блакитна. (М. Коцюбинський)
  • Пальці [матері] .. стулялися в мозолисту пучку перед образами, щоб повернувся її син із війни. (М. Стельмах)
  • Усі три [Круки] стулилися головами докупи. (І. Франко)
  • Зіперлися вони на стінку, докупи стулились, затихли, прислухаються. (С. Васильченко)
  • Сидимо було стулившись, як горішки-двійнята, а Івась пошепки плете тії казки, де вони в нього і брались? (Грицько Григоренко)
  • Знітився, стулився [Лис Микита] та ровом як не чкурне просто на торговицю. (І. Франко)
  • Сіла [Маруся], стулившися в грудочку. (Г. Хоткевич)
  • Келишки гарбузових квітів розкривались у ясну годину і щільно стулялися в негоду. (О. Донченко)
Закриватися, змикатися (про губи, повіки і т. ін.), заплющуватися (про очі). Приклади
  • Вони [уста] стулялись хіба тільки тоді, як в сонного о. Хведора злипались очі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Уже перехотілось спати – так здавалось Федорові Прохоровичу, – а за кілька секунд він позіхав, вії стулялись міцніше, і здавалось йому, що він ось-ось задрімає. (М. Трублаїні)
  • Тут всіх до сну стулились очі, І всяк уклався горлоріз. (І. Котляревський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.