СТРІЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТРІЧА́ТИ

Те саме, що зустріча́ти. Приклади
  • Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою. (Марко Вовчок)
  • На царині, де обривається перед лугом лінія плотів, отець Вікентій стрічав трьох у лискучих сукнях дівчат. (М. Стельмах)
  • Стрівають їх знайомі, становляться, розпитують. (Панас Мирний)
  • Вона була переповнена радістю і обдаровувала нею сьогодні всіх, кого тільки стрівала. (О. Копиленко)
  • Коли в обідню пору Антін повертався додому, стрів несподівано Марту. (М. Коцюбинський)
  • Тарас Григорович стрів на набережній чималий гурт цікавих. (О. Ільченко)
  • Як вийшли з лісу, стрітили на стежці Гринька. Ішов супроти них. (Л. Мартович)
  • А й іду вуличками, каміннячко лічу, Думаючи за любочком, де я його стрічу. (з народної пісні)
  • Скільки я в житті своїм стрічав людей! І всі вони лишили в мені якусь частку себе. (П. Колесник)
  • В кімнаті кожній, в кожному подвір'ї Стрічаю радість, щирість і довір'я. (М. Гірник)
  • Чимало образів і епітетів “Слова” [“Слова о полку Ігоревім”] ввійшли органічно в нашу поезію, набравши нового смислового значення. Наприклад, епітет “харалужний” (харалужні мечі, шаблі) стрічаємо і у того ж Бажана (в поемі “Данило Галицький”), і у Андрія Малишка. (М. Рильський)
  • Аж зирк, – і наймичка ввійшла На двір. Побіг [Трохим] стрічати З онуками свою Ганну. (Т. Шевченко)
  • Отець Вікентій стрічає селян на подвір'ї, запрошує до хати. (М. Стельмах)
  • Поїзд наближався до Лубен. За цариною його стріло три тисячі двірського лубенського війська. (І. Нечуй-Левицький)
  • Коло ґанку стояли молодиці-приданки. Вони стріли молодих весільною піснею й провели молодих з піснями в покої. (І. Нечуй-Левицький)
  • Опришки стріли ту звістку з шумливою радістю. (Г. Хоткевич)
  • Надворі, бач, Наступає свято... Тяжко його, друже-брате, Самому стрічати У пустині. (Т. Шевченко)
  • Море. Пекучий вітер. Морозяна ніч. Новий рік стрічаємо в поході. (В. Логвиненко)
  • Я надумав стрітити його [свято] незвичайно, празнично. (І. Франко)
  • * Образно. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі. (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.