СТРУМУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СТРУМУВА́ТИ
Литися, текти, перев. струменем, вузьким потоком.
Приклади
- Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось. (М. Рильський)
- Серед нічної тиші чути, як дзюркотить вода, витікаючи через цямрини криниці, і струмує до річки. (І. Цюпа)
- У місцях пошкодження стовбура сік витікає назовні і струмує по корі. (з наук. літ.)
- * Образно. – Ось простягну я отак руку, а мені здається, що його [жайворонкова] пісня струмує по моїх пальцях. (О. Донченко)
Поширюватися в оточуючому просторі, проникати куди-небудь, перев. струменем або струменями (про запахи, світло, повітря і т. ін.).
Приклади
- В повітрі струмував п'янкий дух нагрітого чебрецю й сивого полину. (О. Донченко)
- У відчинене широке вікно з саду струмує світло крізь листя дерев. (І. Микитенко)
- Синій прозорий димок тоненькою цівкою рівно струмує вгору і десь там тане, розчиняється в прозорому повітрі. (В. Козаченко)
- З вікна струмував промінь, він упав на голову Люби. (П. Кочура)
- День стояв чистий, кришталево прозорий, з далекою видимістю. Мерехтливе повітря м'яко струмувало, наче підлизуючи своїми рухливими течіями потойбічні висоти, бліндажі, далекі дерева. (О. Гончар)
- Огріта співчуттям, вирівнювалась і струмувала мова Дмитра. (М. Стельмах)
- Від Тоні струмувала жіночість. (О. Донченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.