СТРОК

Установлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу. Приклади

Леонтій вчився дуже добре, видав [склав] екзамен на полегкість і зменшення строку військової служби. (І. Нечуй-Левицький)
Старшого хлопця Зінько лишив, щоб він уже добув строку в хазяїна, а потім мав узяти до себе. (Б. Грінченко)
– Ну й дурень, – сказав Кисіль. – Відсидів би строк – людиною став би. (І. Муратов)
Колгосп був міцний, і бригаді вгору не давали глянути, щоб посіяти в найкоротший строк. (Ю. Яновський)

Установлений, призначений час, момент. Приклади

[Демко:] Як прийде строк, тоді той, хто дав [позичив] гроші, .. їде правити. (М. Кропивницький)

У царській Росії служба, робота по найму протягом певного установленого часу в приватному господарстві. Приклади

Ой, матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся. (з народної пісні)
Три осені був [Давид] у строку саме під війну германську... Любили його в дворі і наймити і австріяки-полонені. (А. Головко)
Ціле літо в строку вибула [Оленка], мала літами, разом з дівчатами полола, в'язала, назву “двожильної” від дівчат дістала. (К. Гордієнко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.