СТРИВОЖИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СТРИВО́ЖИТИ
Викликати, вселити почуття неспокою, хвилювання.
Приклади
- Сумна, невесела вернулася Оришка додому і не хвалилася Мотрі, щоб, бува, не стривожити. (Панас Мирний)
- Найбільш стривожило Сташку те, що Бронко став говорити неправду. (Ірина Вільде)
- Солов'я стривожив трепет яблуневих віт. Як же йому вищебетать на деревах цвіт! (І. Вирган)
Порушити спокій, спокійний або звичайний стан кого-, чого-небудь.
Приклади
- Звістка про замах на редактора, наче грім, пролунала над Багвою, стривожила все село. (Г. Епік)
- Звістка про те, що князь Яблуновський по шлюбі з княжною Євою осяде на деякий час у маєтку молодої дружини, облетіла і стривожила всю околицю. (В. Гжицький)
- * Образно. Усі говорили нишком, щоб не стривожити пишної краси червоного неба на заході та старого лісу. (І. Нечуй-Левицький)
- Вітер стривожив листочки на осиці.
перен., розм.
Роз'ятрити доторкуванням, уразити (рану, болюче місце).
Приклади
- Болгаріє! В печалі ти глибокій. Ну, що сказать, щоб не стривожить ран? Це ж словом правди він [Г. Димитров] розбив той спокій, яким тебе приспать хотів тиран. (П. Тичина)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СТРИВО́ЖЕНО
Присл. до стриво́жений 2, 3.
Приклади
- Радникова стривожено повернула до нього своє лице. (О. Кобилянська)
- – Мамо... мамо... – заговорило хлоп'я стривожено. – Скажіть, а там, за Полтавою... є сонце? (О. Гончар)
- Чоловік здригається й стривожено дивиться на Микошу. (О. Полторацький)
- Стривоженість і непевність упроводжували цей несподіваний похід нового султана, і ніхто б не взявся вгадати його наслідків. (П. Загребельний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.