СТОЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТО́ЧУВАТИ

Тривалим, або частим точінням, тертям робити щось дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. Приклади
  • Сточити різець.
  • Сточити зазублину.
Гризучи, роблячи дірки, руйнувати, знищувати що-небудь (про гризунів, комах і т. ін.). Приклади
  • Остап почав думати про смерть .. Чи живого, чи мертвого, а таки з'їсть вовк або сточать хробаки у цих нетрях. (М. Коцюбинський)
  • Хата стара, похила і в хаті не так багато. Дерев'яне ліжко грубої роботи, старий стіл, різьблені ніжки якого сточили шашлі [шашелі]. (В. Земляк)
  • * Образно. Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді .. Його не сточить дощ уїдливий, гризький. (М. Зеров)
  • Горе те, як шашіль, сточує серце, нівечить і спустошує душу. (А. Шиян)
  • Орися переселилася до дідуся Власа, – відчувала бо, що жити по сусідству з Шабліями не може, що тут її здоров'я сточать сухоти. (Д. Бедзик)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СТО́ЧУВАТИ

Давати змогу рідині повільно витікати, виливатися звідки-небудь. Приклади
  • Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік. (Леся Українка)
  • Велися в кутку таємничі наради, з яких мені зрозумілими були тільки окремі слова: “порізать печінку... сточити кров...”. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СТО́ЧУВАТИ

Скріплювати, з'єднувати одне з одним (деталі, кінці і т. ін.), утворюючи одне ціле. Приклади
  • Прибивали [діти] ринви і сточували в одну суцільну ринву від шаплика аж до осики. (А. Головко)
  • – От біда, – тихо каже мати, – обірвалася нитка. Вона .. слинить мичку, сточує обірвані кінці... (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СТО́ЧУВАТИ

Примушувати рухатися в зворотному напрямі, назад. Приклади
  • Вершник знову попробував сточити коня, але це помітив Малий і смикнув його за стремено. (П. Панч)
  • Сточувати машину.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.