СТИШУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
СТИ́ШУВАТИСЯ
Ставати тихішим, не дуже чутним (про звук, шум і т. ін.); затихати.
Приклади
- Десь за вишняками то наростав, то стишувався людський гомін. (П. Кочура)
- Вже вечоріло .. На селі вже гомін стишався. (Марко Вовчок)
- Стало тихіше. Гармидер стишився. Можна було балакати. (І. Нечуй-Левицький)
- На галявині стишився галас. До учительки сходився клас. (Т. Масенко)
Припиняти розмову, спів, крик і т. ін.; замовкати.
Приклади
- [Кассандра:] Се ви його убили! (Раптом стишується і говорить зовсім убитим голосом). Ні, се я... (Леся Українка)
- Той у кутку сидить І люльку смокче. Той у вікна позирає... Жіноцтво стишилось і мовчки вишиває. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
- Крик Тані приголомшив художника. Він стишився, позадкував до виходу. (В. Гжицький)
- Раптом мати обриває мову, стишується прядка. (І. Цюпа)
- Не співа “надобраніч” пташина, тільки нечутно літають великі, чудні кажани, гасла неначе розносять, щоб стишилась ціла країна. (Леся Українка)
- В селі стишилось.
Ставати повільнішим, менш швидким; уповільнюватися.
Приклади
- Ось колеса торкаються землі, мчать по ній, та поволі стишується їхній біг. (А. Шиян)
- Машина йде шляхом і раптом стишується, стає. (Г. Епік)
- Поїзд пролетів рейками сам, все стишуючись, а згодом за допомогою вагонника, що, увиваючись біля коліс вагонів, затримував їхній біг, і зовсім спинився недалеко кліті [рудні]. (Олесь Досвітній)
- Конячка .. стишилася, дрібно перебираючи ногами, пішла поволі. (Ю. Збанацький)
- У холодочку, під вербою, Приліг Чабан спочить; .. Собака у ногах лежить. Не боязко, заснути можна сміло; Отара стишилась, лінується ходить, Бо дуже сонечко пригріло. (Л. Глібов)
- Ішов [Герман] так, може, з півгодини .. Ліс тут кінчився .. Герман стишився, притулився до крислатого бука. (І. Франко)
- Коні, пританцьовуючи, стишилися біля Дмитра. (М. Стельмах)
Ставати слабішим, ущухати (про явища природи).
Приклади
- Над нами стишувався дощ. (М. Стельмах)
- Десь опівночі на якусь годину стишився вітер, вляглася заметіль і крізь розкуйовджені хмари глянули на землю мерехтливі зорі. (І. Цюпа)
- Тільки на третій день стишився мороз. Знову почалась відлига. (А. Шиян)
- Надворі разом стишилось. Швидко море .. заблищало, все вкрите білими гребенями по зеленій воді. (І. Нечуй-Левицький)
- – Якась невдача? – тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася. (В. Собко)
- Уляна відчувала на собі погляди ворогів. Їй було страшно .. Але ось під натиском благородної волі до життя й перемоги стишується хвиля страху. (О. Довженко)
Переставати сердитися; заспокоюватися, утихомирюватися.
Приклади
- Він затулився обома [руками] та ридає-ридає! .. Ледве вже його розговорила [пані], і цілувала вже, і обнімала, насилу стишився. (Марко Вовчок)
- Вона .. руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась. (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.