СТИХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Переставати звучати, лунати, чутися (про звук, шум і т. ін.); затихати. Приклади

Помалу спільний гомін стихає. (Леся Українка)
Час артилерійської підготовки кінчився, і пекельний гуркіт поволі стихав. (О. Гончар)
Трохи згодом надворі все стихло: собака поскавучала та й замовкла. (М. Коцюбинський)
Прапорщик махнув рукою, спинився оркестр, стихло “ура”. (О. Корнійчук)
Тупіт у темряві, мов бігло двоє. Враз стихло, потім свист тихий. (А. Головко)

Переставати говорити, співати, кричати, припиняти розмову, спів, крик; замовкати. Приклади

Серед зойку тюремної юрми Лазар раптом стихав і слухав тільки себе. (М. Коцюбинський)
Косар .. так починає косити, що в заростях стихає здивований деркач. (М. Стельмах)
– Оце вірші! – не переставав дивуватись тихенький панич. Потім зразу стих, змовк. (С. Васильченко)
Господарі стихли й благоговійно скинули смушкові шапки. (О. Ковінька)
* Образно. Слава їх [героїв] не стихне, не засне. (П. Воронько)
Рояль дав акорд і стих. (Панас Мирний)
Прядки обидві стихли, й мати вже сіяла борошно на лаві на галушки, а Христя поросяті готувала. (А. Головко)
Стихли трамваї давно. (В. Сосюра)
Стихли гармати на полях великої битви, і солдати .. стали до молота і плуга. (з газ.)
Спочила вже, награвшися, дітвора, .. не гомонять потомлені люди, стихає село,. (Марко Вовчок)
Заходила ніч. Містечко стихло. (М. Чабанівський)

Ставати слабішим, ущухати (про явища природи). Приклади

Вітер, стихаючи, жалібно гуде між дротами. (А. Хижняк)
Вітер стих, чистий свіжий сніг сріблом сяв під блакитним наметом неба. (М. Коцюбинський)
Уранці хуртовина стихла, і до Софії прийшов дід Калина. (О. Донченко)
Надворі вже стихла метелиця, але небо ще не очистилось. (М. Стельмах)
Надвечір стихло. Дніпро поголубів. (С. Журахович)
Пошесть на людей почала стихати. (Панас Мирний)
І вдень і вночі не стихає двобій... (І. Нехода)
Знадвору грюкнув хтось у вікно. Робота стихла. (Мирослав Ірчан)
Коли з-за Карпат піхота поверталася, стихнув бій, в Бориславі нові долота в пісковик заганяв свердлій. (М. Рудь)
Що за розкіш .. серед степу! Стихають болі пекучі, німіє туга самотня, тиха радість голубить душу. (Панас Мирний)
У сні лише мій біль стихає. (О. Олесь)
В серці стихли тяжкі муки, Змовкли тугоньки на дні. (П. Грабовський)
Молодиця почервоніла, наче буряк, гнівні іскорки заграли у запалих очах, та зразу і стихли. (Панас Мирний)

Переставати сердитися; заспокоюватися, утихомирюватися. Приклади

Отець Андрій підняв руку та йому: – Бушувати в моїй хаті не годиться .. – Той і стихнув зразу. (Марко Вовчок)
– Годі! Не базікай тут! Катерина стихла, зіщулилась. (Д. Бедзик)
Була вона весела та жвава колись, а то стихла. Хоч як свекруха або старша невістка дошкуляла, – вона все мовчала. (Б. Грінченко)
– Я ховала тих, хто не скоривсь царю й не стих, і хто – революційним дише. (П. Тичина)

СТИХА́ТИ