СТЕЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СТЕЛИ́ТИ

Класти, розкладати що-небудь на якійсь поверхні або вкриваючи поверхню чогось; слати. Приклади

Питають, що він їй [панночці] подарував, – вона перед ними стеле оксамити та атласи, що від старої панії має, та хвалиться: – Це він мене обдарував! (Марко Вовчок)
Я пам'ятаю, що мама ніколи не стелила мені кожуха на ліжку. (І. Нечуй-Левицький)
Птах пташаткам в тихім кутку Гніздечко звиває, Пухом стелить, зерном кормить, До сну їм співає. (Уляна Кравченко)
Після вечері Василина збиває йому, наче господареві, подушку, стелить на .. сіно свіже рядно. (М. Стельмах)
Крам розмотували з штук і стелили собі під ноги, як килими. (Ю. Смолич)
* Образно. Сонце спустилося низько над водою і стелило по хвилях блискучий іскристий шлях. (В. Козаченко)
Місяць стелив довгі тіні від дерев. (М. Трублаїні)
– Стели, стара, стели чужому зараз осьде серед хати! (І. Франко)
Обом вона стелила на канапі, вкладала їх спати й укривала ковдрою, щоб не замерзли. (С. Чорнобривець)
Господарка, років під сорок, стелила ліжко, підбивала подушку. (М. Томчаній)
Не в хаті стелить синові мати постелю, стелить йому там, де він любить: надворі, на сухому духмяному сіні. (О. Гончар)

Розстилати, розкладати щось на поверхні землі для вибілювання, сушіння і т. ін. Приклади

А я годна ленок [льонок] брати та годна стелити, А я годна заспівати та й годна робити. (з народної пісні)

перен. Поширювати, розстилати щось по поверхні або низько над поверхнею чого-небудь. Приклади

Таке огнище розвела [іскра], немов серед пекла: по землі густий дим стеле. (Панас Мирний)
Воно [море] вже збудилось, здригнулось, заголубіло, дзвінко стука в порожні боки човнів і стелить Джузеппе під ноги шиплячу піну. (М. Коцюбинський)
За вікнами уже не в жарт бешкетує метелиця: безтямно виє, стелить замети, рве ніч. (В. Логвиненко)
Пройде тихий дощик – і весна ще дружніше стеле по землі оксамитовий килим трав з барвистими візерунками квітів на ньому. (з наук.-попул. літ.)

Робити покриття, кладучи щільно в ряд дошки, колоди і т. ін. Приклади

Стелити підлогу.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СЛА́ТИ

Відсилати, направляти кого-небудь кудись з певною метою, з певним дорученням. Приклади

Як Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів. Чи хто із них не порятує Протав Троянських злих синів. (І. Котляревський)
Того ж таки тижня самого занедужала панночка. Охає і стогне, і кричить. Стара злякалась, плаче, по лікаря шле. (Марко Вовчок)
– Любий джуро! щира дяка тій, що шле тебе до мене, але я прийти не можу на запросини лагідні. (Леся Українка)
– Куди і в якій справі посилав цар своїх послів, мені з Москви не одписано. А цареві слати своїх людей вільно куди заманеться, як і королю вашому. (Н. Рибак)

Відправляти що-небудь поштою або через посильного для передачі комусь; посилати. Приклади

– Почав Хоцінський до мене вчащати; просить і до себе, дав мені гостинці, шле мені з сахарні по голові сахару. (І. Нечуй-Левицький)
Чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких. (Л. Глібов)
Я думаю, .. що можна гроші просто на його адресу слати. (Леся Українка)
З Василем не губила зв'язку, щоночі слала листи, на фронти. (В. Логвиненко)
Федь, відходячи, шле солодку посмішку офіцерові. (Ю. Яновський)
Він з жаром фанатика звертався до Бога, слав йому невміло складені молитви, щоб Тимофій приплив до берега. (М. Стельмах)

Направляти, скеровувати що-небудь у певному напрямку, до когось, чогось. Приклади

Вчора грало-шуміло воно [море] Без вітру, Сьогодні вже тихо й лагідно до берега шле свої хвилі. (Леся Українка)
За кожну краплю крові слав він кулі у ненависні спини ворогів. (В. Сосюра)
Високе небо виблискувало, як полива на відрі, слало на землю тихі шуми. (Григорій Тютюнник)
Мов зачарований, стоїть Бахчисарай. Шле місяць з неба промені злотисті. (Леся Українка)
В холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють байдуже світло на замовклий брук. (В. Сосюра)
Печальний шлють очі погляд у сірі безодні, кличуть пристрасно, ждуть сонця, привіту, далекої ласки. (Г. Хоткевич)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СТЕ́ЛА

Кам'яний стовп чи плита з надписом або рельєфним зображенням, що ставиться, споруджується як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію і т. ін. Приклади

Ювілеєві Лесі Українки було присвячене відкриття в Зеленому гаю меморіальної стели. (з газ.)
Понад 33 століття витримує піщані бурі висічена в горах на східному березі Нілу кам'яна стела. (з наук.-попул. літ.)

біол. Центральна частина стебла і кореня вищих рослин, яку оточує первинна кора.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СЛА́ТИ

Те саме, що стели́ти. Приклади

Стелять перед столом рушник. (Сл. Б. Грінченка)
Вона перед ними стеле оксамити та атласи, що від старої панії має. (Марко Вовчок)
Четверо дітей лагодилось уже лягати спати на полу, а Ївга слала їм. (Б. Грінченко)
Насилу я діждався вечора, та мерщій звелів слати і ліг спати. (Панас Мирний)
Увійшла господарка, принесла соломи й почала слати нам постіль. (Олесь Досвітній)
Ще пам'ята донині сивий Київ Рядки друкованих уперше літер... На Федорова гріб із львівських ясенів Пожовкле листя стеле львівський вітер... (Д. Павличко)
* Образно. Осінь слала по землі свій золотавий килим... (Ю. Збанацький)
Товстющі столітні дуби ще слала ранкові тіні по косогору до ставка. (Іван Ле)
Відходив день, і слала ніч тумани... (В. Сосюра)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах