СТАНИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
СТАНИ́ЦЯ
іст.
У Росії XVI–XVII ст. – озброєний загін вершників, який висилали в степ для спостереження за пересуванням татарських загонів, що чинили набіги на південні й південно-східні кордони держави.
Приклади
- Для чатування татар висилали в степ загони, або, як їх називали, станиці. (з навч. літ.)
- Як тілько світова зірниця На небі зачала моргать, То вся Троянськая станиця Взялася мертвих зволікать. (І. Котляревський)
іст.
У дореволюційній Росії і на Східній Україні – адміністративно-територіальна одиниця, до складу якої входило одне чи кілька козацьких поселень.
Приклади
- Приходить з Дону бумага: чи є, мов, у вас такий і такий козак Остап Хрущ? і де він у вас узявся?.. запитувала якась Донська станиця у Піщанської волості... (Панас Мирний)
- Шевченко мало не скрикнув від радісного здивування: в улоговині розкинулася велика станиця, потопаючи в густій зелені садів і левад. (З. Тулуб)
- Пам'ятаю 1907 рік і перший рік моїх кубанських заробітків .. Вісім років я поневірявся, куштуючи заробітчанської долі в кубанських станицях. (Іван Ле)
Населений пункт сільського типу на Дону, Кубані та в інших колишніх козацьких областях.
Приклади
- Йдуть танки... Палають козачі станиці. (І. Нехода)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СТАНИ́ЦЯ
Стайня.
Приклади
- Бере [дівчина] коня за поводи, Миленького за рученьку, Веде коня у станицю, А милого у світлицю. (з народної пісні)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.