СТАВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТАВА́ТИ

Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Приклади
  • Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя. (М. Стельмах)
  • – Парасю! – кажу. Тоді вона звелась і стала, блідая й понурая. (Марко Вовчок)
  • Самойлов, ставши на весь зріст, з гранатами в обох руках, пішов прямо в двері. (О. Гончар)
  • – Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, .. – аж волосся догори стало. (Ю. Збанацький)
  • Вуса стали сторч. (О. Ільченко)
Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються перев. стоячи. Приклади
  • Дідусь уже занадто старий, щоб міг ставати до коси. (І. Франко)
  • – І то правда, – сміхаючись, каже Параска, .. – пора мені вже і до печі ставати, обід вам готувати. (Панас Мирний)
  • Коли .. накаже [начальник експедиції] класти судно в дрейф і спускати прилади в глибину океану, Дорошенко сам стає до лебідки. (О. Гончар)
  • Докинув [Іван] у ватру смеріччя, поглянув на постоли, обсмикав сорочку на собі і став до танцю. (М. Коцюбинський)
  • – Від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати. (О. Гончар)
  • – Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо..! (І. Нечуй-Левицький)
  • Може, піти десь до більшого міста .. Там стати до якої служби. (Г. Хоткевич)
Переставати рухатися, припиняти свій рух (про людину й тварину); спинятися. Приклади
  • Чоловік не стає, а все далі йде. (В. Королевич)
  • От хтось проти мене спинився... Каже ставати. Стаю. (М. Зеров)
  • – Марусю!.. Ми з тобою підемо у степ і там десь пересидимо у балці. Маруся аж стала. (Г. Хоткевич)
  • Бігла по мосту собачка Мушка. Стала і дивиться, чи зловить Данилко рибку? (М. Коцюбинський)
  • Тепер не стають пароплави під дамбою просто, а заходять у спеціальні ангари. (Ю. Яновський)
  • Баржа стає, прилаштовується до причалу. (О. Гончар)
  • Повозка під'їхала до шибениці й стала. (Панас Мирний)
  • Дощик попійшов [пішов] трошки та й став. (Ю. Федькович)
  • Соломія .. перестала плакати. Сльози неначе замерли й стали в її очах. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він розкрив очі .. Серце у його стало, дух замер... (Панас Мирний)
  • Остап так і одплигнув .. Серце затріпалось в грудях і стало. (М. Коцюбинський)
  • Зрозумів опришок. Тихим рухом обняв [Марусю] .. Все закрутилося в імлі... став час... наступила вічність... (Г. Хоткевич)
Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). Приклади
  • Апаратна востаннє здригнулась і стала. (М. Коцюбинський)
  • І справді сталось, як казали: Вода зійшла – колеса стали. (Л. Глібов)
  • Поволі накручує товариш годинника, думаючи про своє: – Став .. Ішов-ішов і став. (О. Довженко)
  • Фабрика стала.
  • Музики стали .. Всі мовчали. (І. Нечуй-Левицький)
  • Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала .. Робота стала. (Панас Мирний)
Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік і т. ін.). Приклади
  • До місця призначення не дійшли [баржі] – стала Волга. (з наук.-попул. літ.)
  • Лід став.
Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в стоячому положенні (про людину, тварину). Приклади
  • [Любов:] А, Яків Григорович! Ставайте тут! (Показує на місце перед сходами на веранду). (Леся Українка)
  • Роман одсунув трохи стола, став на лаві. (І. Нечуй-Левицький)
  • Кожен хоче ближче стати, щоб побачити як слід, як уміє танцювати і приказувати дід. (І. Гончаренко)
  • Стає [Любов] до Милевського плечима. (Леся Українка)
  • [Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами. (І. Франко)
  • – Спи, спи, Дарино, – рухом руки заспокоює [Яків] братову, яка, наче соромлячись, відходить від колиски і стає боком до нього. (М. Стельмах)
  • – Коли це йде справник. Став отак (тут баба встала, взялась у боки й приняла на себе унтер-офіцерську постать). (М. Коцюбинський)
  • – Ви кричали! Ви ображали молодь! Струнко перед вами не стали. Все вам не подобається! (О. Довженко)
  • Провалилася їхня тачанка на мосту, разом з кіньми пішла шкереберть із мосту та в воду. Що там коїлось! Дишло поламане, збруя порвана, кінь один тоне, а інший на живіт йому копитами стає, щоб тільки самому врятуватись. (О. Гончар)
  • Одною ногою став [Тягнирядно] на спину Давидові. (А. Головко)
  • Ой високо сонце в яснім небі стало, Гаряче проміння та й порозсипало. (Леся Українка)
  • Сонце тільки зайшло, а серед неба став уже місяць: повний, сліпучий, дивиться, посміхається. (Ю. Збанацький)
  • [Самопал:] Після грози .. стане на небі веселка, райдуга, значить. (М. Зарудний)
  • Стіл тут стане.
Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися (на ночівлю, відпочинок і т. ін.). Приклади
  • Повезли [хлопців] до прийому Битими шляхами. Пішла й вдова з матерями З дрібними сльозами. Де на ніч ставали, Сторо́жу давали, Стару вдову до обозу Та й не допускали. (Т. Шевченко)
  • – Будемо удень віддихати .. Ніччю більш пройдемо і дальше станемо. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Надворі почало смеркати. Князь Костянтин звелів погоничам стати на ночівку [ночівлю] під старим дубовим гаєм. (І. Нечуй-Левицький)
  • Збитий з висот, противник відкочувався все далі. Полки стали на дньовку [днювання]. (О. Гончар)
  • Стати в готелі.
Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь місцевості для проведення бойових операцій (про військову частину). Приклади
  • Дівчатка розповідали, як мінялись на очах, добрішали гладкі бюргерші залежно від просування вперед радянських військ. – Коли ви були на Тисі, моя хазяйка перестала битись і дала мені сукню. Коли ви стали на Мораві, вона набавила мені кухоль кави. (О. Гончар)
Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи натиск, напад і т. ін. Приклади
  • – На кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (О. Довженко)
куди, до кого, у кого, з інфін. і без дод., розм. Поступати на роботу, службу по найму. Приклади
  • – То ми й земляки з тобою. Ну, земляче, ставай у мене, коли хочеш... Платою не скривдю [скривджу]... (М. Коцюбинський)
  • Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити. (Панас Мирний)
  • Саме в ті дні забрали на війну сторожа нашої школи. Хтось порадив нам удвох стати на його місце. (В. Минко)
  • – Хіба, – кажу, – ти на літо на степах стаєш за чабана? (І. Нечуй-Левицький)
  • Пахне так якось знайомо рілля свіжо-осіння парубкові. Як пахла .. в давнину, коли ще хлоп'ям до пана в погоничі на осінь ставав. (А. Головко)
  • – Ви хочете на дяка стати? – спитала мене попадя, узявшись у боки. (Марко Вовчок)
Виступати за чи проти кого-, чого-небудь. Приклади
  • При спорах про Ваші книжки та ідеї молоді наші українці ставали за Вас проти старих, і то часом досить гостро. (Леся Українка)
  • – Він наш. Покинув службу лиш через мене, він став за мене, тоді як другі... (М. Коцюбинський)
  • – Сейм став проти вас, князю, – говорив далі пан Дзержинський. (І. Нечуй-Левицький)
  • Війни чека безсила лють, А сильні всі – за мир стають. (Т. Масенко)
  • Не поборов страшної муки Борець хоробрий: все хотів Знять догори ослаблі руки, Востаннє стати на катів. (П. Грабовський)
  • У мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі. (В. Самійленко)
У сполуч. із деякими ім. уживається із знач.: починати займати те чи інше становище (щодо кого-, чого-небудь). Приклади
  • Стати на перше місце в змаганні.
перев. перед ким – чим. Робитися видним, доступним зорові; поставати. Приклади
  • Росли скелі і блідли. Повитягались .. шпилі, обділились окремі каміння, перетворились у білий мармур, одяглися в різьбу – і став перед нами острів із моря. (М. Коцюбинський)
  • – Чи достойна ж я перед таким лицем стати і чи осмілюся йому яке слово сказати? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Гостомисл:] Будьте всі готові до дороги, Бо рано в Києві нам треба стати. (І. Франко)
  • Ось перед панею стає виразно старий панський двір. (І. Франко)
  • Ставав легінь перед очима, як живий. (Г. Хоткевич)
  • Усе, що пережили вони за цих кілька день, ставало тепер їм перед очима, як на долоні. (М. Коцюбинський)
  • Аниця в гадках стала. (Л. Мартович)
  • В мислі стала перед ним постать дівчини з великими темними й сумними очима. (А. Головко)
перев. безос. Траплятися, ставатися, виходити. Приклади
  • Не за нас стало, не за нас і перестане. (Номис)
  • – А що! таки по-моєму стало! – сказала Настя. (І. Нечуй-Левицький)
  • На все своя пора, прийшла пора й на Ганну. Як каже приказка стара, що мусить статись – стане. (П. Дорошко)
Виникати, зароджуватися, створюватися. Приклади
  • Стала слава, стала й слава, Стали й поговори Да на тую дівчиноньку, Що чорнії брови. (з народної пісні)
  • – А тепер яке лихо стало?.. Ох! Сьогочасне лихо. (Панас Мирний)
  • [Сидір Свиридович:] Скажіть ви мені, чи не чули ви там од вчених людей, чого-то тепер на світі стала така дорожнета [дорожнеча]? (І. Нечуй-Левицький)
  • Де був колись бір, стало велике село Бірки. (Панас Мирний)
  • Ти принцесою зробилась, Замість хати замок став. (Леся Українка)
Наставати (про час, пору року, погоду, явище і т. ін.). Приклади
  • Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]!.. Стали жнива – й серпом як косою. (Панас Мирний)
  • Зима в нас того року стала зразу. (М. Коцюбинський)
  • Накладали [пани] велику пеню на того, хто пропускав у жнива дні. Стала знов маленька панщина. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ото як стала Німеччина, то вони що? В партизани. (О. Довженко)
  • То мороз сковував висушене суховіями поле, то опівдні ставало на відлигу. (з газ.)
  • Стало на обід, змій і каже: – Піди ж ти, хлопче, та принеси вола, будем обідать варити. (з казки)
  • – Що там за сильний ярмарок стає у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить. (І. Нечуй-Левицький)
  • То було В містечку Корнині, уже давненько. Щочетверга там ярмарок ставав. (М. Рильський)
  • – Як стало тому хлопцеві 16 років, вступив він до тої партії, до якої належав і його батько. (І. Цюпа)
  • Скільки там, каже, мого віку лишилося, коли .. мені тридцять два? Як сорок літ стане, всяка жінка зів'яне. (І. Муратов)
у сполуч. із запереч. част. не, безос. Не бути в наявності, зникати. Приклади
  • Поплив човен в синє море, А воно заграло, – Погралися гори-хвилі – І скіпок не стало. (Т. Шевченко)
  • Де ж вона [цариця]? А глянь навкіл – Як у нас царів не стало, Так її мов не бувало. (Л. Первомайський)
  • Батьки .. потроху споживали те розпарене жито. Через кілька днів не стало й цього добра. (М. Стельмах)
  • Вечірньої години Не стало їх, тривог і мотанини. (М. Зеров)
у сполуч. із запереч. част. не, безос. Переставати існувати; вмирати, гинути. Приклади
  • Настане час – не стане й нас. (прислів'я)
  • Йосипа твого не стало, І ти, як палець той, осталась Одна-однісінька! (Т. Шевченко)
  • Вмер мій батько. І брата не стало. Сплять вони під хрестом край села... (В. Сосюра)
  • Незабаром горобенят не стало: валялися тільки одні головки та тулубці... (Панас Мирний)
безос. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати. Приклади
  • Василина заробляла стільки, що ставало наймати плуга. (Л. Мартович)
  • Кому не ставало місця, той сідав просто на долівці. (О. Кониський)
  • Останніми часами слабую, ледве стає енергії і сил на службову роботу. (М. Коцюбинський)
  • – Я не знаю, чи багато його напікати? – Щоб стало, – одказав він. (Панас Мирний)
  • Їздячи по чужих краях, Мільтон бачив багато такого, що стало йому на весь вік згадувати. (Леся Українка)
  • – Яка там наша жіноцька доля? Топи, вари, плаття пери, воду носи, ще й на поле ходи; не стане часу вигадувати якісь витребеньки. (І. Нечуй-Левицький)
Вимагати певних затрат, коштів; обходитися, коштувати. Приклади
  • – Сімдесят карбованців весіллє [весілля] стало. (Ганна Барвінок)
  • Вона почала міркувати вголос, скільки трудоднів стала їм нова хата, тобто – скільки мусять за неї одробити трудоднів. (Ю. Яновський)
Уживається як зв'язка у складеному присудку із знач. Приклади
  • – Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? – сказав Воронцов Хаєцькому .. – Стаю, товаришу замполіт, стаю!.. (О. Гончар)
  • Скінчивши Академію і ставши справжнім художником, Тарас Григорович задумав провідати рідний край. (Панас Мирний)
  • Спадав [перелесник] летючою зорею в хату, А в хаті гарним парубком ставав. (Леся Українка)
  • Переночував під мостом та неначе й сам чортом став, коли од мене люде одхрещуються. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Ольга:] Видасть батько заміж за якогось Риндю... Ти послухаєш батька. [Світлана:] Ні. [Ольга:] Це ти зараз така хоробра, а як дійде до цього – ягням станеш. (М. Зарудний)
  • – Йому я стану за дитину. (Т. Шевченко)
  • Голосила Соломія .. – Ой мамо моя! станьте ж хоч ви їм за рідну матір. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Навіть піаніну [піаніно] вивіз [Данько]. Курям за сідало стала. (М. Стельмах)
  • – Часом стаю й за перепічайку та бублейницю: печу та продаю паляниці та бублики. (І. Нечуй-Левицький)
  • Через це [малий зріст] його неохоче приймали грати в футбол. Йому .. доводилося ставати за суддю. (І. Багмут)
тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як зв'язка у складеному присудку в знач. дієсл. почати. Приклади
  • Стали мати гірко плакати. (Марко Вовчок)
  • До вечора Семен зовсім охляв і став кашляти та стогнати вголос. (Леся Українка)
  • Аж ось стали хмарки збиратися... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Минуло їй п'ятнадцять літ. Вона тільки-тільки що стала розпускатися. (Панас Мирний)
  • Стали спускатися [Гнат і кінь] в темний яр, звідки повіяло холодом і проваллям. (Григорій Тютюнник)
тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як допоміжне дієсл. для творення майб. ч. в знач. дієсл. бути. Приклади
  • [Грицько:] Лука Семенович! Я хоч і мужицюга, як ви кажете, а от так по-мужичому не стану робити. (Панас Мирний)
  • – Гулі мені припини, моду яку взяв..! Станеш хліб заробляти, тоді й волочись, а доки мій жереш – дзуськи! (Григорій Тютюнник)
  • – Мав би вас оце відрядити куди слід .. Одначе ні. Не стану робити цього. (О. Гончар)
  • – Та йди вже в двір, – сердито одказала вона, з нетерплячкою. – Стану я під двором розмовляти... (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.