СПРАВЛЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

СПРАВЛЯ́ТИСЯ

Успішно виконувати яку-небудь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.; бути спроможним виконувати, здійснювати що-небудь. Приклади
  • – Хоч би ти, Софійко, помогла мамі справлятись, а то вона зовсім з ніг збилась сьогодні, – каже пан старшій дочці. (Леся Українка)
  • Настали жнива .. Баба Зінька мусила найняти наймита, а Соломія справлялась і в хаті і на полі, робила й жіночу й чоловічу роботу. (І. Нечуй-Левицький)
  • Іноді аж диву дається [чоловік], як його Настечка справляється з усім. І де тільки в неї умілість береться?.. (М. Стельмах)
  • Треба мені заробляти, треба своїх діток годувати. Не справлюсь сама. (Марко Вовчок)
  • Погано, серденько, що всі виїздять з дому, як то ти справишся сама, .. без мами, без Лізи. (М. Коцюбинський)
  • І з цим веселим заміром вона справлялась легко, незважаючи на свій уже похилий вік. (Василь Шевчук)
  • Карпо махнув на базар, щоб мерщій справитись і, не гаявши часу, повернути додому. (Панас Мирний)
  • – Хабар? – суворо насупив брови Гнат і показав ногою на кошик. – Який там хабар, голубчику! На базарі купила [курку]. – Так рано справилась? – Раненько встала, то й побазарювала. (Григорій Тютюнник)
  • Трикоз раптово підвівся. – То що? Ідемо? Не закінчив? Ну справляйся і заходь. Я буду дома. (Г. Коцюба)
  • – В тім-то й річ, Давиде, що не довезеш [гній] на поле, по дорозі розтрусиш: як і в нас, аж за хуторами, на Гайовому земля. – Десять верст. За день чи й двічі справишся. (А. Головко)
  • Промеж грядок з розсадою та буряками .. добре справляються, хрюкаючи, свині з поросятами, і байдуже, щоб що-небудь хазяйкам зоставити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Першим поклав ложку Василенко. І не тому, що показував свою ситість, .. а тільки тому, що на їхньому кінці швидше справилися з обідом. (Ю. Збанацький)
Одержувати перемогу, верх над ким-, чим-небудь у бійці, битві і т. ін. Приклади
  • Та куди Галі справитися з своїм кремезним братом, він як кібець так і насяде її зверху. (Панас Мирний)
  • Нехай мені ніхто не доказує, що я не справивсь із запорожцем Туром! (П. Куліш)
  • Сіромський знав, що, коли б він навіть подвоїв число свого війська, – йому в горах з Довбушем не справитися. (В. Гжицький)
  • Який з мене баснописець [байкар]? Мені так трудно справлятися з римою. (Панас Мирний)
  • П. Кривинюк .. ні з чеською, ні з німецькою мовою не справився. (Леся Українка)
  • – Дядьку, я тобі поможу, а то не з твоєю силою справитись з мішками. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко. (М. Коцюбинський)
  • [Бойко:] Вам, діду Терешко, ніхто, я бачу, з керівництва не подобається. Ви он і на Шпицю, і на Гливенка написали в газету, а вже голова сива... [Терешко:] Написав .. і ще напишу, як не справляться. (М. Зарудний)
  • Марійка справилася з тихим хвилюванням. (О. Донченко)
Дізнаватися, виясняти що-небудь. Приклади
  • Щотижня збігає-таки Ївга .. об Левкові справитись, так усе нема та й нема. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Та постійте ж бо, – одказав хазяїн. – .. пожалуй, я тебе найму, тільки попереду справлюся, де слід. (Панас Мирний)
  • [Храпко:] От і забув [написання слова]... Лихий видумав ту граматику! Треба справитись в “Уставі”. (Бере книжку й, горнучи листки, шукає). (Панас Мирний)
розм. Направлятися куди-небудь. Приклади
  • Ідуть всі через фіртку, що стоїть коло неї дзвінок, справилася й я туди. (Н. Кобринська)
  • Роздумавши добре, куди йти, він справився в гущавину і довгий час дерся ярами. (І. Франко)
розм. Забезпечувати себе чим-небудь необхідним. Приклади
  • Понашивала я собі одежі, зовсім справилася. І поздоровшала. (А. Кримський)
  • Вийшовши з дворових на волю, не маючи наділу, він сяк-так справився на хату, приписався до Мар'янівської громади. (Панас Мирний)
тільки недок. Пас. до справля́ти 1, 4, 6. Приклади
  • Ломицькому чогось уявилось, що він не на вокзалі, що в цих залах справляється чиєсь весілля. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тоді ніяких учт у Гавронцях не справлялося. (М. Слабошпицький)
  • Воєнна могутність Боспору в період найвищого розквіту при Спартокідах забезпечувалася найманою армією, на утримання якої йшли частково податі, що справлялися з населення. (з навч. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.