СПОЛОХУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СПОЛО́ХУВАТИ
Викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння.
Приклади
- – Нащо ти її так сполохав? Вона тепер подума, що вже зовсім вмира, коли привели панотця? (Г. Квітка-Основ'яненко)
- [Андрій:] Може, знечев'я сполохав вас, то вже не гнівайтесь, Йосипе Степановичу! (М. Кропивницький)
- Він догадавсь, що сполохав економську сім'ю, котра вкупі з наймичками і малими дітьми дерла пір'я. (І. Нечуй-Левицький)
- Амати смерть всіх сполошила, В тугу, в печаль всіх утопила. (І. Котляревський)
- Раз у раз сполохують вони шакала і раз у раз знаходять подзьобаних гавами мертвяків. (З. Тулуб)
- Хотів [Денис] закурити, та побоявся: тютюн далеко чуть, то щоб не сполохати злодія. (Б. Грінченко)
- Денис .. щось перекинув, певно старе відро, воно заторохтіло і сполохало вгорі голубів. (Григорій Тютюнник)
- Раптовий постріл на крайньому лівому флангу сполошив цю отару сіро-зелених тварин. (Олесь Досвітній)
перен.
Переривати, порушувати який-небудь стан, певну дію і т. ін.
Приклади
- Вона аж розсердилась на маму, що сполохала своїм гуканням її золоті мрії. (І. Нечуй-Левицький)
- Хлопець, здіймаючи бриля, питає приємним баритоном: – Чи вільно сполохати задуму вашу, панно? (М. Коцюбинський)
- Каргат не бачив Лариного обличчя. Він чув лише її тихий подих. Вона ніби боїться сполохати ту радість, що проймає зараз їх обох. (Ю. Шовкопляс)
- Така перелякана [Дарка] своїм щастям, що боїться його сполошити одвертим запитанням. (Ірина Вільде)
- Огонь .. сполошив дитячі сни. (В. Сосюра)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.