СПОКУШАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Виклика́ти сильне бажання мати що-небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати. Приклади

Хуторяни та колоністи, виходячи на людські лови, переймаючи заробітчан на каховських шляхах, спокушали їх тепер насамперед водою. (О. Гончар)
Дуже спокушала думка постукати в вікно і попросити притулку. (А. Хижняк)
Почали міркувати [багатирі], якими баришами можна краще спокусити Зінька. (Б. Грінченко)
Хоча Плачинда уже востаннє, ще весною дав собі зарік не мати справи з непевним добром, але ці коні таки спокусили його і породою, і півціною. (М. Стельмах)
Зіну Ананій спокусив тим, що пообіцяв вивезти її до Парижа. (Ю. Яновський)
Сама незчулася вона, як простягла руку, взяла, що їй подобалось, що спокушало, та й запхнула в свій пакунок чуже добро. (Л. Яновська)
Крім торгівлі, скрізь спокушали різні розваги, кожному по змозі. (О. Іваненко)
Любовна лірика В. Коротича зовсім позбавлена афектованих пристрастей і тієї спекулятивно-галасливої сенсаційності, що спокушають подеколи й непоганих поетів. (з наук.-попул. літ.)
Кібернетика – чудо двадцятого століття – спокушала найвідважніших, тих, хто умів бачити далеко вперед. (з газ.)
Років десять я не брався писати гуморески. А потім все ж таки спокусило... (Ю. Мокрієв)
Моргне бистроока, – готово! Не встоїть ніяка душа. Я з досвіду знаю із свого: Не дурно вона спокуша! (А. Кримський)
Знаючи чарівливу силу свого сміху, вона досить вправно володіла ним, спокушаючи того, хто слухав. (Яків Баш)
Довелося Жайсакові розповісти, як вона намагалась його спокусити в горах Ала-Тау. (З. Тулуб)

на що і з інфін. Принаджувати або спонукати, заохочувати до чого-небудь. Приклади

Зрештою гість не втерпів: – Скажи, що тебе спокушає, Брате мій, жити отут, на узліссі, в ярах та по горах? (М. Зеров)
Він і спокусив мене на цю далеку подорож. (О. Копиленко)
Над усе її [Тетяну Ничипорівну] спокушало виселити Марту геть зовсім з помешкання... (В. Підмогильний)

Схиляти до недозволенних, небажаних учинків, хибних переконань; змушувати відходити від певного життєвого напрямку. Приклади

[Єпископ (до неофіта-раба):] Не спокушай його. Він простий духом, а царство боже для таких найближче. (Леся Українка)
Раптом сам незчувся [брат], Як у руках коса нагострена горить, Блищить гадюкою, і тягне, й спокушає... (М. Рильський)
– Мовчи, блазню! – гукнула вона. – Сам безвірний, та й Масю спокушує! (А. Кримський)
[Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив. Ну, за ваше всіх здоровлячко [здоров'ячко]!.. (М. Куліш)

Домагатися любові жінки, дівчини, не маючи серйозних намірів; зводити. Приклади

[Квітка:] Я тебе оточу розкошами, я тебе обів'ю коханням, я тебе сп'яню ласками!.. [Лучицька:] Не знаджуйте, не спокушайте! (М. Старицький)
Галя, щоб показати чоловіка батькам, повезла його в рідне степове село, де перед тим, як вийти за свого вагаря, вона деякий час секретарювала в сільраді і де її спокусив місцевий завклубу. (О. Гончар)

СПОКУША́ТИ