СПОГАНЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СПОГА́НЮВАТИ

що. Робити що-небудь брудним, поганим, нечистим. Приклади

– Забирай із собою і свої лахи, щоб не споганювали мені хати! (О. Кобилянська)
Як рвонулась на дніпрові кручі Ненависна, підла німчура, Рушники подерла на онучі, Береги споганила Дніпра. (А. Турчинська)
Може, підстрижені вуса споганили його дочиста. (Л. Мартович)
Взяти його до майстерні він не хотів, щоб “паршива вівця не споганила всієї отари”. (З. Тулуб)
Згадалась Ніна. Де вона зараз? Дурне теля, отак усе сколошкала, отак усе споганила. (Ю. Бедзик)

кого. Плямуючи, принижуючи, ганьбити, паплюжити кого-небудь. Приклади

Її сестра, Текля, хотіла молодого гарного волоха до себе притягнути і споганювала її різними видумками. (О. Кобилянська)
Як сказали йому “остро пильнувати”, то він розумів се так, що всякого арештанта, котрий укаже голову в вікні, треба споганити останніми словами. (І. Франко)

кого, що. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; оскверняти. Приклади

[Годвінсон (спустивши очі на біблію):] Розмова з нечестивим і праведні уста споганить може. (Леся Українка)
– Ви насмілилися сказать, що як я притулив руку Корзової до своїх губів, то тим і себе споганив, і її. (А. Кримський)
Він .. був чистий, а життя споганило те, що він ніс. (В. Підмогильний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.