СПИХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Штовхаючи, зрушувати з місця, переміщати. Приклади

Іван жердиною спихав плота на бистрину. (С. Чорнобривець)
Дружно зіпхнули [татари] човен в море. (М. Коцюбинський)
Тетяна Федорівна підступила до Друзя замалим не впритул так рішуче, ніби зіпхнути його зі своєї путі зібралася. (Ю. Шовкопляс)
Заревіла престрашенна буря, .. упирається у ліс, преть [пре] його, мов з місця хоче його спихнути. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Чинили [бурсаки], що тільки в голову прийде: одні випускали із ставу воду, ламаючи заставки, другі спихали з гори в Тетерев величезне каміння. (С. Васильченко)
– Нещасний! – міркували люди. – Певно, здрімався над грішми і зіпхнув каганець зі стола в солому. (І. Франко)
Як стріла, шугнула [орлиця] просто на Уласа і вже хотіла вдарити його крилом, щоб зіпхнуть в бескеття. (І. Нечуй-Левицький)
Вона вибрала хвилину, коли я поправляв парус, .. і спихнула мене у воду. (Ю. Яновський)
У двері стукав [Еней], добувався, Хотів був хатку з ніжки спхнуть. (І. Котляревський)
* Образно. – Найгірше, що вся місцевість навколо танкодоступна, – скаржився Маковей через бруствер Хаєцькому. – Якби він [ворог] зіпхнув нас звідси, з цього насипу, то ніхто б не добіг до лісу... (О. Гончар)

перен., розм. Позбавляти кого-небудь якогось становища, влади і т. ін.; скидати, усувати. Приклади

Нехай Еней .. спиха Латина з стульця, Нехай поселить тут свій рід. (І. Котляревський)
Він бачив, що є в столоначальника помічник, котрого легенько зіпхнути. (Панас Мирний)
– Що, сину, зіпхнув Ониську з парафії? – перша спитала в Балабухи мати. (І. Нечуй-Левицький)
– Стійте ж, братці! Коли ми помогли кому злісти на гетьманський стіл, дик [так] зуміємо із стола зопхнути. (П. Куліш)
– На цих виборах Мироненка треба спихнути.., бо він на головуванні, як дуб, вростає. (І. Волошин)

перен., розм. Намагаючись позбутися кого-, чого-небудь, відправляти, влаштовувати і т. ін. його кудись. Приклади

Французи напитували фактора, якому б зіпхнути безмитний товар. (Ю. Смолич)
[Максим:] Доньку ладні за кого-небудь зіпхнути? Що вона вам – хату пересиділа? (Ю. Яновський)
Давно й усім відомо, що хворого, який може “підвести” лікаря, Самійло Овсійович під будь-яким пристойним приводом обов'язково комусь зіпхне. (Ю. Шовкопляс)
– Діло в мене просте: хочу скоріше спихнути звідси такого женишка, щоб не ганьбив парубоцтво. (М. Стельмах)

на кого, перен., розм. Перекладати на кого-небудь щось обтяжливе (роботу, провину і т. ін.); звалювати. Приклади

Мартоха навіть не раз спихала головну господарську роботу на старших дочок. (Леся Українка)
На неї вже дехто почав спихати й відповідальність за підрив авторитету бригади. (В. Козаченко)
Григорій усе хатнє старається зіпхнути на її руки. (М. Стельмах)

СПИХА́ТИ