СОРОМИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СОРО́МИТИ
Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому.
Приклади
- Було як ще твереза Настя, то пані умисне її соромить: – От дівка.., от ледащиця! (Марко Вовчок)
- Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: – Такий великий, а що витворяє. (М. Стельмах)
Робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити.
Приклади
- – Це, може, вас соромить, що я роблю роботу в неділю? – спитала вона в Ломицького. (І. Нечуй-Левицький)
- Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід. – Ти чого, сучий сину, соромиш мене перед робочим класом? (О. Довженко)
Ставити в незручне становище; викликати замішання.
Приклади
- А панна зойкнула, немов мала дитина, У сні налякана. От так пройшла хвилина – Він стиха дивиться, – а панни вже нема, І щось пекучу кров у грудях підійма, І чути серця стук... Що ж? Мало це смішити, А чи соромити, чи, може, засмутити? (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СО́РОМ
Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки і т. ін.
Приклади
- У кого совісті нема – нема й сорому. (прислів'я)
- Бжеський почервонів: навіть на самоті не міг він згадувати цього ганебного випадку без жагучого сорому. (З. Тулуб)
- Як тільки в її уяві малювалася картина, що ось вона, Олена, вночі крок за кроком крадеться за своїм чоловіком.., то гарячий сором заливав її з ніг до голови. (Григорій Тютюнник)
- Чи тобі висилають “Вісник”? Мені – ні. Писав тричі, але вони сорому не мають. (М. Коцюбинський)
- Ходили [мешканці Олімпу] голі без зазору. Без сорому, на кшталт циган. (І. Котляревський)
- Забула сердешна [Леся] на той час і стид, і дівоцький сором: затулила йому хусткою глибоку рану, а сама так і впала на його; плаче, голосить, серденьком називає. (П. Куліш)
Недобра слава, безчестя; ганьба.
Приклади
- Раптом зброя заблищала, І гукнуло військо хором: – Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! (Леся Українка)
- – Вам це байдуже, а для дівчини – один сором і людський поговір. (М. Стельмах)
- Насилу вліз [п'яненький сотник] у хату Та й ліг собі тихенько спати, Щоб Настю, бачте, не збудить Та сорома не наробить. (Т. Шевченко)
у знач. пред.
Те саме, що со́ромно.
Приклади
- Схаменусь, то аж сором, яка з мене господиня... (Марко Вовчок)
- Йому було сором дивитися людям в очі. (Г. Хоткевич)
у знач. виг.
Уживається для вираження осуду чиєї-небудь поганої поведінки, недостойних дій, вчинків і т. ін.
Приклади
- – Сором! сором! з грецької мови – трійка! (А. Кримський)
- Виписувати з Москви [бухгалтерів]? Сором! Нехай уже інженери... (Іван Ле)
розм.
Зовнішні статеві органи людини.
Приклади
- Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його, бо він мужчина і йому не слід дивитись на дівочий сором. (М. Коцюбинський)
- Замість портів на Лучукові висіли смішні пацьорки, які не прикривали навіть сорому. (П. Загребельний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.