СОРОМ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СО́РОМ

Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки і т. ін. Приклади

У кого совісті нема – нема й сорому. (прислів'я)
Бжеський почервонів: навіть на самоті не міг він згадувати цього ганебного випадку без жагучого сорому. (З. Тулуб)
Як тільки в її уяві малювалася картина, що ось вона, Олена, вночі крок за кроком крадеться за своїм чоловіком.., то гарячий сором заливав її з ніг до голови. (Григорій Тютюнник)
Чи тобі висилають “Вісник”? Мені – ні. Писав тричі, але вони сорому не мають. (М. Коцюбинський)
Ходили [мешканці Олімпу] голі без зазору. Без сорому, на кшталт циган. (І. Котляревський)
Забула сердешна [Леся] на той час і стид, і дівоцький сором: затулила йому хусткою глибоку рану, а сама так і впала на його; плаче, голосить, серденьком називає. (П. Куліш)

Недобра слава, безчестя; ганьба. Приклади

Раптом зброя заблищала, І гукнуло військо хором: – Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! (Леся Українка)
– Вам це байдуже, а для дівчини – один сором і людський поговір. (М. Стельмах)
Насилу вліз [п'яненький сотник] у хату Та й ліг собі тихенько спати, Щоб Настю, бачте, не збудить Та сорома не наробить. (Т. Шевченко)

у знач. пред. Те саме, що со́ромно. Приклади

у знач. виг. Уживається для вираження осуду чиєї-небудь поганої поведінки, недостойних дій, вчинків і т. ін. Приклади

розм. Зовнішні статеві органи людини. Приклади

Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його, бо він мужчина і йому не слід дивитись на дівочий сором. (М. Коцюбинський)
Замість портів на Лучукові висіли смішні пацьорки, які не прикривали навіть сорому. (П. Загребельний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. Приклади

Було як ще твереза Настя, то пані умисне її соромить: – От дівка.., от ледащиця! (Марко Вовчок)
Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: – Такий великий, а що витворяє. (М. Стельмах)

Робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити. Приклади

– Це, може, вас соромить, що я роблю роботу в неділю? – спитала вона в Ломицького. (І. Нечуй-Левицький)
Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід. – Ти чого, сучий сину, соромиш мене перед робочим класом? (О. Довженко)

Ставити в незручне становище; викликати замішання. Приклади

А панна зойкнула, немов мала дитина, У сні налякана. От так пройшла хвилина – Він стиха дивиться, – а панни вже нема, І щось пекучу кров у грудях підійма, І чути серця стук... Що ж? Мало це смішити, А чи соромити, чи, може, засмутити? (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.