СМИК

Ремінь або ланцюжок, яким зв'язують гончих собак, прикріплюючи його до нашийників. Приклади

При поясі у вершників були шаблі, а в руках луки із стрілами. За сідлом вели, як собак на смику, двох жінок. (П. Панч)
Легенький свист. То Йосип Євдокимович подає знак, що він уже на місці. Відпускаються з смика Докучай і Бандит. (Остап Вишня)

Пара або дві пари гончих собак, зв'язаних ременем або ланцюжком для полювання. Приклади

Дівчата з криком кидаються врозтіч. З-за брами виїжджає блискучий похід. Попереду ловчі із смиком псів. (І. Кочерга)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те саме, що смичо́к¹. Приклади

Перетанцювавши пару разів, він під час паузи взяв у музики скрипку і повів смиком по струнах. (І. Франко)
Ти смієшся, дзвінко граєш І що хворий ти – не знаєш .. Вдарив дзвін... твоя рука Знов відшукує смика. (О. Олесь)
* У порівн. Гнеться над тином худий, наче смик, Полікарп. (М. Стельмах)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Уживається як пред. за знач. смикну́ти і смикну́тися. Приклади

Що рибка смик – то серце тьох! Серденько щось Рибалочці віщує. (П. Гулак-Артемовський)
– Іду – а мороз такий, що туман стоїть і губи злипаються. Я флягу відчеплю, спирту – смик і потихеньку просуваюся далі. (Григорій Тютюнник)
Пішли обоє, влізли до саду, наїлися винограду і вже хотіли назад вертати, аж тут смик! Лисичка ступила необережно, та і зловилася в сильце. (І. Франко)
Відьма, це ж вона – відьма! .. Вона з двора – я за нею. Вона попід тином смик сюди, смик туди – я за нею. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах