СЛОВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
СЛОВНИ́К
Зібрання слів (або морфем, словосполучень), розташованих, як правило, в алфавітному порядку, з тлумаченням, поясненням, перекладом на іншу мову або інформацією про предмети, що позначаються словами.
Приклади
- Енциклопедичний словник.
- Етимологічний словник.
- Морфемний словник.
- Орфографічний словник.
- Перевірити за словником.
- Словник синонімів.
- Укладати словник.
- Робота над словником у видавництві.
- Уводити слово до реєстру словника.
- Перші українські словники кінця XVI – початку XVII ст. мали значення своєрідних енциклопедичних довідників. (із журн.)
тільки одн.
Сукупність слів певної мови, лексика, яка використовується кимось або на певній території, використовується в чиїй-небудь мові.
Приклади
- Радію кожному слову, що входить у твій [П. Тичини] словник. (М. Драй-Хмара)
- Словник Михайла Окуня (“Розумний і дурень”) рясніє такими термінами, як “розписка”, “вексель”, “квитанція”, “трактат”, “комерція”. (з наук. літ.)
- Окремі діалектизми можуть увійти і входять до словника літературної мови, втративши своє вузьке, місцеве значення. (з наук. літ.)
- Збагатити свій словник.
- Поетичний словник П. Тичини.
- Словник поліських народних говорів.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.