СЛАВНО — ТЛУМАЧЕННЯ
СЛА́ВНО
Присл. до сла́вний 4.
Приклади
- [Катря:] Він і співа славно, голосно та так чуло. (М. Старицький)
- Як славно червоною глиною підведена призьба. (М. Стельмах)
- [Сашко:] Ніхто ж так славно не розкаже нам про природу, як Надійка. (З. Мороз)
- Великая настала січ! Троянці дуже славно бились, Рутульці трохи поживились, Насилу розвела їх ніч. (І. Котляревський)
рідко.
Із славою.
Приклади
- Раз умирати кождому [кожному], але славно вмирати – се не кождому лучається. (І. Франко)
- В одній сім'ї зростали, Разом ішли на бій І славно умирали Гастелло, Кошовий. (М. Нагнибіда)
у знач. пред.
Про почуття задоволення, приємності, яке охоплює кого-небудь.
Приклади
- – Учора я ходив ген аж за ліс. Славно так. Попід лісом ідеш, не душно, пташки співають. (Панас Мирний)
- Славно у тій пасіці. Дихать – не надихаться! Легко, вільно! (Марко Вовчок)
- Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку .. Славно буде! Чудово! (Леся Українка)
- І так мені славно стає на душі, що я вже не якийсь там пастушок, а стаю женцем. (М. Стельмах)
у знач. виг., рідко.
Уживається на означення схвалення, згоди; добре.
Приклади
- – Славно, славно! – закричали всі звірі і дуже величали Лисову розсудливість. (І. Франко)
- Обняла [Маруся] опришка і поцілувала в повні губи. Гомін одобрення [схвалення], трохи насмішливого, трохи заздрісного, пройшов покоєм .. – Славно! Славно! – кричала гості. – Ще раз! (Г. Хоткевич)
- – Я ще змалку таку охоту маю до грамоти, що господи! – От і славно!.. Приходь щовечора до мене, будемо вчитися. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.