СКРИПУЧЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

СКРИПУ́ЧЕ

Присл. до скрипу́чий 2. Приклади
  • Усатенко засміявся довго й скрипуче. (С. Воскрекасенко)
  • Звернувся [Савченко] до Василенка скрипуче, невдоволено: – Ну, що там ще? (Ю. Збанацький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СКРИПУ́ЧИЙ

Який скрипить, утворює скрип (див. скрип1). Приклади
  • Скрипуче колесо довше ходить. (прислів'я)
  • Скрипучі сани широко розкочуються на повороті. (З. Тулуб)
  • Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку. (С. Голованівський)
  • Безногий поправив скрипучий саморобний протез, скривився, відчувши біль. (В. Петльований)
  • Прорвався крізь облогу хмар блідий місячний промінь, упав на стару, скрипучу липу. (Л. Дмитерко)
Різкий, неприємний, схожий на скрип (див. скрип1). Приклади
  • Він говорив тихо, скрипучим, монотонним голосом. (М. Коцюбинський)
  • Він зареготав якимсь хворобливо скрипучим сміхом. (Олесь Досвітній)
  • На луках лунають скрипучі голоси деркачів. (з наук.-попул. літ.)
  • – Добрий ранок, вороне. Ти їсти хочеш? – Птиця б'є крильми по клітці і повторює своє скрипуче вітання. (М. Стельмах)
перен., розм. Великий за силою вияву; дуже сильний (про мороз). Приклади
  • Придавили люті, скрипучі морози. (І. Микитенко)
  • Вдарили скрипучі морози, дерево тріскалось, і вранці знаходили замерзлих галок. (О. Донченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.