СКОНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СКОНА́ТИ
Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук.
Приклади
- Два голуби воду пили, А два колотили .. Бодай тії та сконали, Що нас розлучили! (з народної пісні)
- [Хуса:] Нехай би ти була тоді сконала, ніж мала осоромити мене! (Леся Українка)
- Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут страшною повільною смертю на безхліб'ї та безводді серед розпеченого сонцем каміння. (О. Гончар)
- Звір відкрив закривавлену пащу, судорожно втягнув повітря і сконав. (В. Гжицький)
перен.
Кінчитися, припинити своє існування.
Приклади
- Війна тільки-но сконала у фашистському лігві, а в Києві вже розгортали роботу науково-дослідні інститути Академії наук УРСР. (М. Чабанівський)
- Під осінь чуємо, сконала панська Польща. (М. Олійник)
- Вогонь притих, зігнувся, дихнув востаннє й сконав. (М. Коцюбинський)
- [Василь:] Лицарська сила зробила своє, прогула на увесь світ своїм бучним заміром та й сконала. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.