СКОНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СКОНА́ТИ

Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук. Приклади
  • Два голуби воду пили, А два колотили .. Бодай тії та сконали, Що нас розлучили! (з народної пісні)
  • [Хуса:] Нехай би ти була тоді сконала, ніж мала осоромити мене! (Леся Українка)
  • Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут страшною повільною смертю на безхліб'ї та безводді серед розпеченого сонцем каміння. (О. Гончар)
  • Звір відкрив закривавлену пащу, судорожно втягнув повітря і сконав. (В. Гжицький)
перен. Кінчитися, припинити своє існування. Приклади
  • Війна тільки-но сконала у фашистському лігві, а в Києві вже розгортали роботу науково-дослідні інститути Академії наук УРСР. (М. Чабанівський)
  • Під осінь чуємо, сконала панська Польща. (М. Олійник)
  • Вогонь притих, зігнувся, дихнув востаннє й сконав. (М. Коцюбинський)
  • [Василь:] Лицарська сила зробила своє, прогула на увесь світ своїм бучним заміром та й сконала. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.